Постанова
Іменем України
21 травня2020 року
м. Київ
справа № 2-2488/11
провадження № 61-37718св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко Ірина Петрівна, про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року у складі судді
Науменко А. В. та постанову апеляційного суду Одеської області
від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П.,
Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко Ірина Петрівна,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ ВіЕйБі Банк", банк) третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П., з позовом, у якому з урахуванням уточнень просили:
визнати недійсним кредитний договір № 294/06Ф від 19 грудня 2006 року з усіма додатковими до нього угодами, укладені між банком
та ОСОБА_1 ;
визнати недійсним кредитний договір № 34/06Ф від 23 березня 2006 року з усіма додатковими до нього угодами, укладені між ОСОБА_3 та банком;
визнати недійсним кредитний договір № 89/05Ф від 07 липня 2005 року з усіма додатковими до нього угодами, укладені між банком
та ОСОБА_2 ;
визнати недійсним кредитний договір № 12/06 ф від 14 лютого 2006 року, укладений ОСОБА_4 з ПАТ ВіЕйБі Банк", з усіма додатковими до нього угодами;
визнати недійсним іпотечний договір квартири від 23 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ ВіЕйБі Банк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Юрченко І. П., зареєстрований в реєстрі за реєстровим № Д-90;
виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором квартири від 23 березня 2006 року, укладеним ОСОБА_4 з ПАТ ВіЕйБі Банк", а саме - квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень горища № 529 та горища № 530 літ. "А", що знаходиться в АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним іпотечний договір квартири від 21 грудня 2006 року укладений ОСОБА_4 з ПАТ ВіЕйБі Банк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П., зареєстрований в реєстрі за реєстровим № Д-513, та виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором квартири від 21 грудня 2006 року, укладеним ОСОБА_4 з ПАТ ВіЕйБі Банк".
Позовна заява мотивована тим, що за документацією банку, яка стала їм відома, 07 липня 2005 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 89/05 Ф, відповідно до умов якого останньому нібито надано кредит в сумі - 33 000 доларів США. Однак такі грошові кошти ОСОБА_2 не отримував. Відповідно до висновку експерта від 18 лютого 2009 року підписи в усіх документах, що підтверджують отримання грошових коштів виповнені не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.
Додатковою угодою № 14 від 15 грудня 2006 року до кредитного договору № 89\05ф суму збільшено до 150 000 доларів США. Однак така додаткова угода не підписувалась ОСОБА_2 і дане знайшло своє відображення у висновку експерта від 15 грудня 2008 року.
Крім того, 14 лютого 2006 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №1 2/06ф, відповідно до умов якого останньому відкрито поновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування - 70 000 доларів США. Додатковою угодою №26 від 02 серпня 2006 року до даного кредитного договору було збільшено суму ліміту до 150 000 доларів США.
Факт підписання вищезазначеного договору та усіх додаткових до нього угод спростовується висновком експерта від 26 квітня 2011 року.
23 березня 2006 року між ОСОБА_3 та банком було укладено кредитний договір № 34/06Ф. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_3 було отримано кредит в сумі - 100 000 доларів США. Але ОСОБА_3 ніколи не звертався до банку із заявою про одержання кредиту. Не підписував жодного документа, який би стосувався цього.
Факт підписання ОСОБА_3 договору кредиту № 34/06Ф, додаткових угод до нього та документів про отримання кредитних грошей спростовується експертними висновками від 20 серпня 2008 року
та від 23 лютого 2009 року.
Відповідно до договору іпотеки від 23 березня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1, та банком, в іпотеку банку було передано квартиру
АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення горища № 529 та № 530 літ. "А", що знаходиться в АДРЕСА_1 та належать
ОСОБА_4 .
У силу положень частини другої статті 548 ЦК України вказаний договір іпотеки від 23 червня 2006 року підлягає визнанню недійсним.
19 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 294/06ф, згідно із умовами якого останній надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі
150 000 доларів США.
ОСОБА_1 ніколи не зверталась до банку з проханням надати їй кредит та жодного документу, які б його стосувалися нею підписані не були, що підтверджується експертними висновками від 08 вересня 2008 року,
від 27 січня 2009 року та повторними висновками від 18 грудня 2009 року та від 21 грудня 2009 року.
21 грудня 2006 року між ОСОБА_4 та банком було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку було передано теж саме нерухоме майно, що було передане в іпотеку за договором від 23 березня 2006 року, а саме - квартиру АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення горища № 529 та № 530 літ. "А", що знаходяться в АДРЕСА_1 і належать ОСОБА_4 ..
Зі змісту договору іпотеки від 21 грудня 2006 року вбачається, що він був укладений у забезпечення одночасно виконання наступних зобов`язань: - кредитного договору № 12/06Ф, укладеного 14 лютого 2006 року (додаткова угода № 26 до нього від 02 серпня 2006 року); кредитного договору № 294/06Ф від 19 грудня 2006 року; додаткова угода № 01 до кредитного договору № 34/06Ф від 23 березня 2006 року від 02 серпня
2006 року; додаткова угода №14 від 15 грудня 2006 року до кредитного договору № 89/05Ф від 07 липня 2005 року.
Вказаний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним у зв`язку з визнанням недійсними вищевказаних основних зобов`язань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
14 лютого 2008 року на підставі заяви ОСОБА_1 . Друга Одеська державна нотаріальна контора відкрила спадкову справу, спадкодавцем в якій є ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року позов задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір № 89/05ф від 07 липня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є - ПАТ ВіЕйБі Банк", з усіма додатковими до нього угодами.
Визнано недійсним кредитний договір № 12/06ф від 14 лютого 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк", з усіма додатковими до нього угодами.
Визнано недійсним кредитний договір № 34/06ф від 23 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк", з усіма додатковими до нього угодами.
Визнано недійсним іпотечний договір квартири від 23 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк, правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк".
Виключено з реєстру іпотек та заборон відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за Іпотечним договором квартири від 2 березня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк, правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк", а саме: квартири під АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення горища № 529 літ. "А", що знаходиться
в АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення горища № 530 літ. "А", що знаходиться в
АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним кредитний договір № 294/06Ф від 19 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк", з усіма додатковими до нього угодами.
Визнано недійсним іпотечний договір квартири (наступної іпотеки)
від 21 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та
ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником є ПАТ ВіЕйБі Банк".
Виключено з реєстру іпотек та заборон відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за Іпотечним договором квартири від 21 грудня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ ВіЕйБі Банк", а саме: квартири під АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення горища № 529 літ. "А", що знаходиться
в АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення горища № 530 літ. "А", що знаходиться в
АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позовних вимог. Проведеними експертизами спростовані факти підписання оспорених у справі кредитних договорів, додаткових угод, та всіх супровідних документів. Місцевий суд дійшов висновку, щопозивачі не отримували грошові кошти за оспореними угодами.
Ухвалою Приморського районного суду м Одеси від 03 квітня 2017 року заява ПАТ ВіЕйБі Банк" про перегляд вищевказаного заочного рішення була залишена без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій
ПАТ ВіЕйБі Банк" подало апеляційну скаргу.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ ВіЕйБі Банк" залишено без задоволення. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено.
Апеляційний суд також зіславшись на принцип правової визначеності, вказав на недобросовісне виконання ПАТ ВіЕйБі Банк" своїх процесуальних обов`язків, оскільки банк ініціював перегляд заочного рішення зі спливом шести років, хоча йому було відомо про ухвалене судове рішення в 2011 році.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ПАТ ВіЕйБі Банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 215, 216, 236 ЦК України. Суди не врахували, що нікчемність та недійсність правочину не є тотожними, оскільки відрізняються похідною правовою природою.
Рішення суду грунтується на висновках проведених ряду експертиз, при цьому не дана оцінка посиланням банку на наявність обставин, що ставлять під сумнів результати експертиз, оскільки під час розгляду справи не було досліджено факт сплати за всіма спірними договорами.
Касаційна скарга також містить посилання на вихід суду за межі позовних вимог, оскільки суд визнав недійсним кредитний договір, додаткові угоди, та всі супровідні документи, укладені з