Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 466/2732/13-ц
провадження № 61-21055 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року у складі судді Кавацюка В. І. та постанову апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2018 року у складі колегії суддів Савуляка Р. В.,Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2010 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2008 року в сумі 20 959,63 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату розрахунку складає 165 864,03 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідно до умов кредитного договору від 06 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала у ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" кредит в сумі 15 000 доларів США строком до 01 березня 2015 року зі сплатою 22,50% річних за користування коштами.
Узабезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Взятих на себе зобов`язань за кредитним договором позичальник належним чином не виконувала, у зв`язку з чим 19 квітня 2010 року на її адресу направлено вимогу-попередження щодо повернення суми заборгованості.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 30 вересня 2010 року складає 20 959,63 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату розрахунку складає 165 864,03 грн, а саме: прострочена заборгованість по кредиту - 2 131,43 доларів США (еквівалент 16 867,07 грн); заборгованість по сумі кредиту - 14 253,99 доларів США (еквівалент 112 798,95 грн); відсотки - 5 819,70 доларів США (еквівалент 46 054,20 грн); підвищені відсотки - 885,94 доларів США (еквівалент 7 010,89 грн).
Вказану заборгованість банк просив стягнути з відповідачів солідарно на підставі положень статей 526, 554, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України.
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_3, ОСОБА_4, з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила визнати недійсним кредитний договір 06 березня 2008 року, укладений між нею та ПАТ "Універсал Банк".
Позов мотивовано тим, що 06 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк") укладено договір про надання кредиту на споживчі потреби в сумі 15 000 доларів США з терміном повернення кредиту не пізніше 01 березня 2015 року з процентною ставкою 22,50% річних.
Вказаний договір був нав`язаний позичальнику зі сторони пасторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою із застосуванням психологічного тиску на прихожан церкви "Нове покоління" та "Посольство Боже ", до яких на той час відносилось ОСОБА_1, що підтверджено висновком судово-психологічної експертизи від 25 лютого 2013 року. Позивач не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати на момент підписання кредитного договору від 06 березня 2008 року.
У відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушені кримінальні провадження, у яких ОСОБА_1 визнана потерпілою.
Таким чином, ОСОБА_1 не могла усвідомлювати значення та наслідки укладення оспорюваного договору та не могла керувати своїми діями, що було зумовлено впливом на її психіку зі сторони пасторів релігійної організації "Посольство Боже" - обвинувачених у кримінальній справі №461/15229/13-к осіб, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2014 року зазначені справи об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.
Позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 959,63 доларів США, що еквівалентно 165 864,03 грн. 1 658,64 грн - витрат по оплаті судового збору та 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, які забезпечені порукою ОСОБА_2, що є підставою для солідарного стягнення з боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яка утворилась станом на 30 вересня 2010 року в сумі 20 959,63 доларів США, що еквівалентно 165 864,63 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 203, частиною першою статті 215, частиною першою статті 229, частиною першою статті 230, частиною першою статті 231 ЦК України, для визнання недійсним кредитного договору від 06 березня 2008 року.
Посилання позивача на те, що кредитний договір вчинений під впливом обману, а також, коли вона не могла усвідомлювати значення та наслідки укладення оспорюваного договору та не могла керувати своїми діями, що були зумовлені впливом на її психіку зі сторони пасторів релігійної організації "Посольство Боже" не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів такого.
Посилання позивача на те, що кредитний договір вчинений під впливом обману з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не є підставою звільнення від виконання зобов`язань або відповідальності за їх порушення, оскільки позивач особисто уклала оспорюваний кредитний договір з ПАТ "Універсал Банк" на підставі вільного волевиявлення.
Крім того, проведеною у справі експертизою не надано висновку про неспроможність ОСОБА_1 в момент укладення кредитного договору від 06 березня 2008 року розуміти значення своїх та керувати ними, а лише схильність до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки, що саме по собі не є підставою для визнання укладеного договору недійсним з підстав, передбачених статтею 225 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення.
Позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 959,63 доларів США, що еквівалентно 165 864,03 грн, 823 грн - витрат по оплаті судового збору та 60 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2012 року у справі №2-1328/203/2012 задоволено частково позов ОСОБА_2 до ПАТ "Універсал Банк" та визнано недійсним договір поруки від 06 березня 2008 року.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 03 липня 2012 року, проведеної експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз підписи від імені ОСОБА_2, розташовані в графах "Поручитель" в договорі поруки від 06 березня 2008 року, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_2 .
Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 не підписував договір поруки від 06 березня 2008 року, волевиявлення на укладення даного договору у нього не було, а тому він не може нести відповідальності за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальна сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з позичальника.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів про абсолютну неспроможність ОСОБА_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при укладенні кредитного договору.
Проведеною у справі експертизою не надано висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_1 в момент укладення кредитного договору від 06 березня 2008 року розуміти значення своїх та керувати ними, а лише схильність до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки, що саме по собі не є підставою для визнання укладеного договору недійсним з підстав, передбачених статтею 225 ЦПК України.
Обґрунтованих підстав для визнання кредитного договору недійсним та доказів на їх підтвердження, окрім висновку психологічної експертизи, позивачем ОСОБА_1 не наведено.
Доводи ОСОБА_1, що кредитний договір вчинений під впливом обману, а також, коли вона не могла усвідомлювати значення та наслідки укладення оспорюваного договору та не могла керувати своїми діями, що були зумовлені впливом на її психіку зі сторони пасторів релігійної громади "Посольство Боже" не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.
При підписанні кредитного договору від 06 березня 2008 року, передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договору були дотримані, договір містить усі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано усіх вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність його умов вимогам законодавства, на що посилається позивач
Посилання ОСОБА_1 на те, що кредитний договір вчинений під впливом обману з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не є підставою звільнення від виконання зобов`язань або відповідальності за їх порушення, оскільки позивач сама уклала спірний кредитний договір з ПАТ "Універсал Банк" на підставі вільного волевиявлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заявлених нею вимог про визнання кредитного договору недійсним та в частині задоволення вимог банку про стягнення з неї кредитної заборгованості, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким визнати кредитний договір недійсним та відмовити банку у стягненні з неї заборгованості по кредиту.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано та не надано належної оцінки тим обставинам, що підписання оспорюваного кредитного договору ОСОБА_1 відбулось, в стані коли вона не могла усвідомлювати наслідки своїх дій та не могла керувати своїми діями, що було зумовлено впливом на її психіку, що підтверджується висновком психологічної експертизи від 25 лютого 2013 року, проведеної в рамках кримінального провадження.
Суд першої інстанції безпідставно відмовив в розгляді заяви від 23 грудня 2013 року про зупинення провадження у справі, оскільки лише після вирішення справи у кримінальному провадженні № 461/15229/13-к, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150010000837 від 16 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 190 ч. 4, 209 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 за ст.ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України, яке перебуває у провадженні Сихівського районного суду м. Львова, будуть встановлені всі обставини та, в тому числі, буде надана оцінка висновку психологічної експертизи від 25 лютого 2013 року, і лише тоді розгляд даної справи міг бути продовжений.
Суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків та не врахували у справі істотних обставин, які безпосередньо мають бути встановлені у кримінальному провадженні.
Також суди не дали належної оцінки висновку психологічної експертизи від 25 лютого 2013 року, якою встановлено, що систематичне відвідування ОСОБА_1 зібрань богослужінь та проповідей релігійної організації "Посольство Боже" могло здійснювати на неї сугестивний (маніпулятивний, пов`язаний з навіюванням) вплив на психіку, на можливість усвідомлення розуміти повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.