Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа №569/9906/15-ц
провадження № 61-9558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на постанову апеляційного суду Рівненської області від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шеремет А. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Ві Ей Бі Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2006 року в сумі 226 657,98 грн.
Позов мотивовано тим, що 01 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 16 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 01 грудня 2026 року. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 12,8 % річних.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Взяті на себе кредитні зобов`язання позичальник належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 09 липня 2015 року утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості становить 10 514, 70 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 05 червня 2016 року становить 220 954, 78 грн, з яких: за тілом кредиту - 9653,44 доларів США; відсотки - 861,35 доларів США; неустойка - 5 703, 20 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом становить 226 657, 98 грн, яку банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку, як з позичальника та поручителя.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Ві Ей Бі Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами кредитного договору встановлено спеціальний порядок досудового врегулювання спірних відносин, а саме через направлення письмової вимоги позичальнику та поручителю з пропозицією здійснити дострокове повернення кредиту. Позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачами вимоги банку про дострокове стягнення боргу і зміну строку виконання зобов`язань, відтак позов задоволенню не підлягає.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Ві Ей Бі Банк" задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ві Ей Бі Банк" 226 657,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1 339,80 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 3 606,38 грн судового збору.
У задоволенні позову ПАТ "Ві Ей Бі Банк" до ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявність вини позичальника, який одержав кредитні кошти за договором та не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за цим договором згідно зі статтею 614 ЦК України, є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань. Будь-яких належних і переконливих доказів на спростування позову про стягнення кредитної заборгованості ОСОБА_1 не надав, розмір заборгованості не спростував, що є підставою для стягнення з нього на користь банку кредитної заборгованості у розмірі 226 657,98 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову банку про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ПАТ "Ві Ей Бі Банк" право вимоги на дострокове стягнення заборгованості виникло в грудні 2014 року. Останній платіж позичальником здійснено у листопаді 2014 року, а позов ПАТ "Ві Ей Бі Банк" пред`явлено у липні 2015 року. Порука ОСОБА_2 припинилася у червні 2015 року (грудень 2014 року + 6 місяців), тобто наступного місяця після спливу шести місяців, передбачених для пред`явлення позову до поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Ві Ей Бі Банк", не погоджуючись з рішенням апеляційного суду в частині відмови у солідарному стягненні кредитної заборгованості з поручителя, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту апеляційним судом постанову в оскаржуваній частині та задовольнити позов до ОСОБА_2 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не надано належної оцінки тим обставинам, що під час розгляду справи поручитель погоджувався, що він разом з позичальником щомісячно сплачували чергові платежі по кредиту, однак останньою датою погашення є 10 серпня 2015 року. ОСОБА_2 було відомо про виникнення заборгованості перед банком та те, що у нього виникли обов`язки щодо повернення кредитних коштів.
Апеляційним судом не враховано положень пункту 3.3. договору поруки, відповідно до яких порука припиняється на підставах та у порядку, що передбачений чинним законодавством та договором поруки. Згідно пункту 1.1. договору поруки загальний строк користування кредитними коштами складає до 01 грудня 2026 року.
Відповідно до статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Апеляційним судом не враховано, що термін "вимога" є більш широким, ніж "позов", ці поняття не є тотожними. Саме тому стаття 555 ЦК України встановлює різні права та обов`язки поручителя у разі пред`явлення до нього вимоги або позову, що не допускає їх ототожнення або тлумачення як синонімів.
Пред`явлення вимоги, яка передбачена частиною четвертою статті 559 ЦК України не є тотожним пред`явленню позову.
Цивільний кодекс України не передбачає скороченого строку позовної давності для пред`явлення вимог до поручителя у разі невиконання кредитного зобов`язання боржником, якщо у договорі не встановлено строк його дії. У зв`язку з наведеним є неправильним висновок апеляційного суду те, що пред`явленням вимоги до поручителя є пред`явлення до нього позову, оскільки за таких умов виключається можливість пред`явлення позову до суду після спливу шести місяців, встановлених частиною четвертою статті 559 ЦК України.
Оскаржувана постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до фінансового поручителя ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не з`ясував усі фактичні обставини справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постанова апеляційного суду оскаржується виключно в частині солідарного стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя, у зв`язку з чим Верховний Суд переглядає судове рішення в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, викладених у касаційній скарзі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
01 грудня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (в подальшому найменування банку змінено на ПАТ "Ві Ей Бі Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 16 000 доларів США з терміном повернення коштів до 01 грудня 2026 року із встановленою платою за користування кредитними коштами у розмірі 12,8 % річних.