Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 607/4905/18-ц
провадження № 61-48446св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє
як законний представник малолітнього ОСОБА_6,
на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 липня 2018 року у складі судді Позняка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визначення порядку користування спільним житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками 31/36 частини квартири АДРЕСА_1, із яких: 23/36 - частка ОСОБА_1 ; 4/36 - ОСОБА_2 ; 4/36 - ОСОБА_3 .
Зазначали, що ОСОБА_4 на праві власності належало 5/36 частини цієї ж квартири. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були членами його сім`ї, які разом із ним проживали у вищевказаній квартирі.
Також зазначали, що ця квартира складалася із чотирьох житлових кімнат, зокрема: кухні, коридору, ванни, туалету та двох кладовок. Загальна площа житлових кімнат становила 50,4 кв. м.
Вважали, що виходячи із частки позивачів у праві власності на квартиру, належна для їхнього користування житлова площа мала б складати
43,4 кв. м (50,4:36х31), а відповідачу відповідно - 7,0 кв. м (50,4:36х5).
Проте, відповідачі зайняли дві житлові кімнати, що, як вони вважали, значно перевищувало частку у праві власності на квартиру ОСОБА_4, порушуючи їхнє право власності.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд визначити порядоккористування квартирою
АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності їм та відповідачу ОСОБА_4, виділивши їм у спільне користування відокремлені кімнати № 4,
площею 17,6 кв. м; № 9, площею 11,6 кв. м; № 10, площею 12,0 кв. м;
та кладовку № 2, площею 1,2 кв. м, а відповідачу ОСОБА_4
та членам його сім`ї ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у спільне користування кімнату № 6 , площею 9,2 кв. м, та кладовку № 5, площею
0,5 кв. м. Залишити у спільному користуванні позивачів та відповідачів коридор № 1, площею 12,2 кв. м, кухню № 3, площею 7,4 кв. м, ванну кімнату № 7 , площею 2,5 кв. м, туалет № 8, площею 1,3 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 липня 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділено у спільне користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відокремлені кімнати № 4, площею 17,6 кв. м; № 9, площею 11,6 кв. м; № 10, площею 12,0 кв. м,
та вбудовану шафу, площею 1,2 кв. м, а ОСОБА_4, ОСОБА_5
та ОСОБА_6 у спільне користування кімнату № 6 , площею 9,2 кв. м, та вбудовану шафу № 5, площею 0,5 кв. м.
Залишено у спільному користуванні позивачів та відповідачів коридор № 1, площею 12,2 кв. м, кухню № 3, площею 7,4 кв. м, ванну кімнату № 7 , площею 2,5 кв. м, туалет № 8, площею 1,3 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд першої інстанції вважав допустимим виділити у користування сторонам спору у натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності
на спільне майно.
При цьому, суд першої інстанції вважав допустимим можливість відійти
у незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку
із неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно,
не порушує їх прав як власників.
Суд першої інстанції виходив із того, що ідеальна частка позивачів у праві власності на квартиру становить 31/36 або 86,1 %, а площа житлових приміщень (кімнат) 50,4 кв. м (100 %), а тому вважав, що вимога позивачів про надання їм у спільне користування трьох кімнат, загальною
площею 41,2 кв. м (17,6; 11,6; 12,0), є обґрунтованою, адекватною їх частці,
і складає 81,7 %, тобто менше їх ідеальної частки. Відповідачу
ОСОБА_4 , який є власником 5/36 частки у праві власності або
13,9 %, вважав, що правомірно може бути залишена у користуванні найменша за розміром кімната, площею 9,2 кв. м (18,3 %), яка є більшою
за його ідеальну частку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу неповнолітнього ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_4, залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає встановленим обставинам, зібраним у справі доказам, нормам матеріального
та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції, виділяючи
у користування позивачам три кімнати, житловою площею 41,2 кв. м
(17,6; 11,6; 12,0), а відповідачу ОСОБА_4 кімнату, житловою
площею 9,2 кв. м, дійшов правильного висновку про те, що такий порядок користування спільною квартирою найбільше враховує баланс інтересів кожного співвласника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_4 , який діє як законний представник малолітнього ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, є незаконними, необґрунтованими
та такими, що були винесені внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вважав, що позовні вимоги щодо встановлення порядку користування житлом за відсутності можливості надання іншим співвласникам
та користувачам у володіння та користування тієї частини спільного майна
в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності
не є належним способом захисту права власності.
Зазначав, що він та його неповнолітній син мають право користування усією квартирою, яке у нього виникло задовго до набуття позивачами права власності на значну частку квартири.
Вважав, що при задоволенні позову судами попередніх інстанцій не були взяті до уваги інтереси неповнолітнього ОСОБА_6 .
Також, зазначав про те, що позивачі у своїй позовній заяві не зазначили ще одну особу, яка проживала на момент подачі ними цього позову, зокрема - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачі у спірній квартирі не проживали із 2004 року. ОСОБА_1 має дозвіл на постійне місце проживання у США, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянами США.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_8, на касаційну скаргу,
у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними
та обґрунтованими, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 у розмірі 23/36 частини, ОСОБА_2 -
4/36 частини, ОСОБА_3 - 4/36 частини та ОСОБА_4 -
5/36 частини (а. с. 4-9, 11-13).
Вказана квартира складається із чотирьох відокремлених житлових кімнат, а саме: кімнати, площею 17,6 кв. м; кімнати, площею 11,6 кв. м; кімнати, площею 12,0 кв. м; кімнати площею 9,2 кв. м; кухні; коридору; ванни; туалету та двох кладовок. Загальна площа житлових кімнат становить 50,4 кв. м