Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 712/12072/17-ц
провадження № 61-46748св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Черкаська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., вініченка Б. Б., Бондаренка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Черкаська міська рада, про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником 23/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . 19 квітня 2017 року їй рішенням Черкаської міської ради надано дозвіл
на розроблення технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність, площею 0,023 га, безоплатно для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та в оренду земельну ділянку,
площею 0,0142 га на 49 років.
Після чого нею було замовлено і розроблено відповідну технічну документацію та виготовлено акт погодження меж земельної ділянки
із суміжними землекористувачами і відновлення, узгодження у натурі зовнішніх меж землекористування та передачі межових знаків під нагляд
на збереження.
Зазначала, що відповідачі, які є суміжними землекористувачами, відмовлялися без будь-яких поважних причин та пояснень підписувати акт визначення та погодження меж земельної ділянки, що унеможливлювало, як вона вважала, оформити право власності на земельну ділянку.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконною відмову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у погодженні меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , згідно акта встановлення меж земельної ділянки в натурі
та погодження меж з суміжними землекористувачами від 29 травня
2017 року та передачі межових знаків під нагляд на збереження
від 29 травня 2017 року; визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки, площею 0,023 га, що знаходиться по
АДРЕСА_1 без згоди та підписів під актом погодження меж суміжних землекористувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно акта погодження меж земельної ділянки з землекористувачами від 29 травня 2017 року; визнати за нею право на отримання в оренду земельної ділянки, площею 0,0142 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 без згоди та підписів під актом погодження меж суміжних землекористувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно акта погодження меж земельної ділянки з землекористувачами від 29 травня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2018 року
у складі судді Мельник І. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію земельних ділянок, площею 0,023 га та 0,0142 га, що знаходяться по
АДРЕСА_1 без згоди та підписів під актами погодження меж суміжних землекористувачів ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно з актами погодження меж земельних ділянок з землекористувачами від 29 травня 2017 року.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 640,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати правничої допомоги у розмірі 2 500,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачкою у повній мірі доведено факт порушення її прав на приватизацію земельної ділянки внаслідок відмови відповідачів підписувати акт прийомки-передачі межових знаків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відмова відповідачів від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав позивачки на отримання земельних ділянок у власність і не є перешкодою
у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки позивачем, у тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Соснівського районного суду м. Черкаси.
У грудні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Вважала, що відповідачі, відмовляючи у погодженні меж між своєю земельною ділянкою та її ділянкою, позбавляють її можливості зареєструвати своє право власності на вказані ділянки згідно чинного законодавства України, і як наслідок вільно ними розпоряджатись.
Зазначала, що відповідачами не було надано належних та допустимих доказів порушення нею фактично існуючого порядку землекористування
та невідповідності меж такому порядку і плану розподілу земельної ділянки, погодженому всіма співвласниками, а тому, як вона вважала, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення її позовних вимог.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_4 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу, у яких зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником 23/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 31 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В. М. (а. с. 5-6).
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 також є власниками часток
у будинку АДРЕСА_1 відповідно 31/200, 31/200 та 1/4 частини та суміжними землекористувачами земельної ділянки, яку ОСОБА_1 мала намір приватизувати (а. с. 7).
Рішенням Черкаської міської ради від 19 квітня 2017 року № 2-1833 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки
у натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 (а. с. 12).
Відповідно до заяви та плану розподілу земельної ділянки від 14 квітня 2015 року, підписаної усіма землекористувачами ( ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ) по АДРЕСА_1, яка завірена нотаріально, всі землекористувачі мали намір приватизувати земельні ділянки і не були проти видачі правовстановлюючих документів
на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1
(а. с. 13).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.