Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 296/1543/17-ц
провадження № 61-40723св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня
2018 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі -
ТОВ "Житомиргаз збут"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору постачання природного газу побутовим споживачам
та зобов`язання здійснити перерахунок за послуги з газопостачання.
Позовна заява мотивована тим, що з 1951 року він проживав
у будинку АДРЕСА_1 . З вересня 2016 року разом із ним у вказаному будинку проживала його дочка ОСОБА_2, 1955 року народження, яка є непрацездатною особою.
Зазначав, що він і його дочка включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків. Вказаний житловий будинок обладнаний системою індивідуального опалення, джерело енергії - природний газ.
Заявник зазначав, що до липня 2015 року газопостачання будинку здійснювало публічне акціонерне товариство "Житомиргаз" (далі -
ПАТ "Житомиргаз"), із яким було укладено відповідний договір та відкритий особовий рахунок на його ім`я. Внаслідок змін, що сталися у законодавстві, що регулювали правовідносини щодо постачання природного газу,
з 01 липня 2015 року постачальником природного газу стало
ТОВ "Житомиргаз збут", яке відкрило на його ім`я особовий рахунок
№ НОМЕР_1 , а постачання природного газу здійснювалося на підставі типового договору про надання населенню послуг із газопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня
2006 року № 938.
Посилався на те, що зі змісту рахунків за газ та послуги із газопостачання йому стало відомо про те, що ТОВ "Житомиргаз збут" також відкрило особовий рахунок № НОМЕР_2 на ім`я його дочки ОСОБА_2 за цією
ж адресою, хоча вже було укладено договір на постачання природного газу та відкритий особовий рахунок на його ім`я.
Зазначав, що відкриттям окремого рахунку відповідач зробив його дочку окремим побутовим споживачем природного газу, у той час як вона була членом його сім`ї, і тим самим, як він вважав, унеможливив застосування пільги для опалення житла, площею 105 кв. м, яка встановлена законом.
Крім того, зазначав, що відповідач виставляючи рахунки за газ, як він вважав, безпідставно зазначав у них неіснуючі адреси, зокрема:
квартира
№ 1, будинок АДРЕСА_1 та квартира № 2 , розташована у вказаному будинку за цією ж адресою.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним договір постачання природного газу побутовим споживачам
за адресою: квартира № 1, розташована у будинку АДРЕСА_1 , укладений між відповідачем та ОСОБА_2, особовий рахунок № НОМЕР_2 та зобов`язати ТОВ "Житомиргаз збут" здійснити перерахунок за газ і послуги з газопостачання за період
з 01 липня 2015 року до 19 січня 2017 року за договором постачання природного газу побутовим споживачам за адресою: будинок АДРЕСА_1, укладеним між ним та відповідачем, особовий рахунок № НОМЕР_1, із застосуванням 100-процентної знижки за користування газом для опалювання житла
на 105 кв. м житла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18 січня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір постачання природного газу побутовим споживачам за адресою: квартира
№ 1, що розташована у будинку АДРЕСА_1 , укладений між
ТОВ "Житомиргаз збут" та ОСОБА_2, особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Зобов`язано ТОВ "Житомиргаз збут" здійснити перерахунок за газ
та послуги з газопостачання за період з 01 липня 2015 року до 19 січня
2017 року за договором на постачання природного газу побутовим споживачем за адресою: будинок АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1
та ТОВ "Житомиргаз збут", особовий рахунок № НОМЕР_1,
із застосуванням 100-процентної знижки за користуванням газом для опалення житла.
Рішення суду мотивовано тим, що спірний договір на постачання природного газу побутовим споживачем за адресою: квартира № 1, розташована у будинку АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ "Житомиргаз збут" та ОСОБА_2, особовий рахунок № НОМЕР_2, укладений з порушенням частин першої, третьої
статті 203 ЦК України, а тому суд першої інстанції вважав, що є правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання цього договору недійсним.
Також, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуваний договір порушує право позивача на пільгову оплату за користування природним газом для опалювання житла, площею 105 кв. м, оскільки відповідач
за відсутності правових підстав самостійно розділив частину будинку АДРЕСА_1 на квартири № 1 та № 2 та відкрив по кожній неіснуючій квартирі особовий рахунок, тим самим штучно зменшив розмір опалювальної площі будинку, на яку поширюється встановлена законом 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла, а тому вважав, що за період з 01 липня
2015 року до 19 січня 2017 року має бути здійснено перерахунок за газ
та послуги з газопостачання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня
2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Житомиргаз збут" задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання правочину недійсним. За правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами.
Встановивши, що правочин був неукладеним та ураховуючи те, що сторонами у справі було визнано, що нарахування плати за газ здійснювалося постачальником за фактичним його використанням, суд апеляційної інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним спірного договору.
Також, суд апеляційної інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо здійснення перерахунку за газ
та послуги з газопостачанням за період з 01 липня 2015 року та 19 січня 2017 року із застосуванням 100-відсоткової знижки за користування газом для опалення житла, оскільки відсутні належні та допустимі докази того, що дії відповідача у зазначений період були неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Корольовського районного суду м. Житомира.
У вересні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені із порушенням норм матеріального права, зокрема статті 642 ЦК України, пункту 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2496.
Вважав, що відмовляючи у задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку заборгованості суд апеляційної інстанції фактично визнав заборгованість за спожитий природний газ за неукладеним договором.
Зазначав, що постачання природного газу у період з 01 липня 2015 року
до 31 грудня 2015 року здійснювалося на підставі типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05 липня 2006 року № 938 із змінами
та доповненнями, який є тристороннім договором, відповідно до якого постачальником природного газу було ТОВ "Житомиргаз збут", споживачем природного газу - ОСОБА_1, газорозподільним підприємством - ПАТ "Житомиргаз".
Вважав, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Житомиргаз збут" на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 починаючи з 1951 року постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З вересня 2016 року разом із ним у зазначеному будинку без реєстрації також проживала дочка ОСОБА_2, 1955 року народження, яка є непрацездатною особою.