Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 331/3129/17
провадження № 61-41744св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 грудня 2017 року у складі судді Жукової О. Є. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, до ОСОБА_2, треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області (далі - Департамент ДАБІ в Запорізькій області), Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинної побудови, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 30/100, а ОСОБА_2 - 23/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . У спільному користуванні сторін перебуває земельна ділянка площею 837 кв. м, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Восени 2015 року на вказаній земельній ділянці відповідач здійснила будівництво залізобетонної естакади без її на те згоди та за відсутності необхідних дозвільних документів, тим самим обмеживши їй та її сину, який є особою з інвалідністю, прохід у двір. При цьому спірна споруда зведена з грубим порушенням будівельних норм і правил, оскільки атмосферні опади стікають на стіни будинку, що спричиняє його руйнування. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні її власністю шляхом знесення самочинно збудованої естакади (оглядової ями) для стоянки та ремонту автомобілів, яка знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у спільному користуванні, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 грудня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, а саме: житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом знесення споруди - залізобетонної естакади (оглядової ями). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 збудувала залізобетонну естакаду (оглядову яму) за відсутності необхідних дозвільних документів та з істотним порушенням будівельних норм, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи. Вказана споруда створює позивачу перешкоди у здійсненні права користування своїм майном, що вказує на обґрунтованість її позовних вимог.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 грудня 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скаргаОСОБА_2 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи. ОСОБА_1 не доведено факту створення їй перешкод у здійсненні права користування своїм майном через наявність збудованої естакади (оглядової ями), а також - не надано доказів щодо проживання з нею дитини з інвалідністю, яка потребує пересування на візку. Вказана споруда не обмежує доступ позивача до трубопроводу з водопостачання. Місцевий суд передчасно ухвалив оскаржуване рішення, оскільки на той час відбувався розгляд справи за її позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування вищевказаною земельною ділянкою.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справіта витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.
27 вересня 2018 року справа № 331/3129/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 30/100, а ОСОБА_2 - 23/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 листопада 2007 року встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено в спільне користування земельну ділянку площею 837 кв. м.
У 2015 році на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні сторін, ОСОБА_2 збудувала залізобетонну естакаду (оглядову яму).
З приводу незаконного будівництва позивач неодноразово зверталася до Департаменту ДАБІ в Запорізькій області, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському (Жовтневому) району.
Відповідями Департаменту ДАБІ в Запорізькій області від 23 жовтня 2015 року та від 02 червня 2017 року, наданими на запити ОСОБА_1, підтверджується, що ОСОБА_2 розпочала будівництво спірної споруди без отримання дозволу на виконання таких робіт.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи, складеним 15 листопада 2017 року Приватною науково-виробничою фірмою "Стройіндустрія-Л", залізобетонна естакада (оглядова яма) по АДРЕСА_1 є спорудою, яка призначена для зберігання та технічного обслуговування автомобілів, у зв`язку з чим може бути класифікована як наземний гараж відкритого типу. Визначення відповідності будівельних робіт з будівництва залізобетонної естакади проектній документації за відсутності такої документації є неможливим. Будівництво споруди виконано з порушеннями діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Крім того, вказаною експертизою встановлено, що:
- під місцем розташування залізобетонної естакади проходить ділянка водопроводу. Споруда створює на водопровід та шар ґрунту навколо нього додаткове навантаження, що не було передбачено під час проектування та прокладання водопроводу;
- згідно з планом земельної ділянки М 1:500 ширина проходу по тротуару біля житлового будинку по АДРЕСА_1 складала 1,5 м. Під час проведення дослідження ширина цього проходу у найвужчому місці між будинком і спорудою становить 0,9 м, тобто зменшилася на 0,6 м, що суперечить пункту 3.4 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки";
- мох та вологі плями на стіні житлового будинку, сходах та залізобетонній естакаді свідчать про порушення системи водовідведення атмосферних опадів на ділянці. Наявність моху, який росте вгору по естакаді, дає підстави стверджувати, що при існуючому ухилі вимощення атмосферні опади, які повинні відводитися від будинку, затримуються між вимощенням та естакадою. Зазначене свідчить про порушення роботи системи водовідведення атмосферних опадів з об`єктів прилеглої забудови та території, що суперечить пункту 3.9 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки";
- споруда залізобетонної естакади (оглядової ями), яку можна класифікувати як надземний гараж відкритого типу, збудована по лінії забудови, однак не вбудована у житловий будинок і не є його прибудовою (ширина проходу у найбільш вузькому місці складає 0,9 м), що суперечить пункут3.24 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень";
- згідно з додатком Д до ДБН В1.1-7 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" залізобетонна естакада (оглядова яма) відноситься до І, II ступенів вогнестійкості (несучі та огороджуючі конструкції із штучних кам`яних матеріалів, бетону та залізобетону), а житловий будинок по АДРЕСА_2 - до III ступеня вогнестійкості (будинки з несучими та огороджуючими конструкціями з кам`яних матеріалів, бетону та залізобетону. Перекриття з дерев`яних конструкцій, захищених штукатуркою). Тому мінімальна відстань між сусіднім будинком та спорудою повинна складати не менше 8 м. Однак фактична відстань від залізобетонної естакади (оглядової ями) по АДРЕСА_1 та будинком по АДРЕСА_2 не перевищує 6 м. Таким чином, має місце порушення протипожежних вимог;
- згідно з технічним паспортом станом на 20 березня 2017 року житловий будинок АДРЕСА_1 розділений на 4 квартири. За інформацією, наданою ОСОБА_1, разом з нею у квартирі проживає її син - особа з інвалідністю (інвалідність пов`язана з психіатрічним захворюванням; періодично виникає потреба у пересуванні дитини на візку та ношах). Будинок АДРЕСА_1 підпадає під дію ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" (ДБН В.2.2-17:2006 Розділ 1 "Сфера застосування"), згідно з Додатком А до якого щонайменше одна людина, котра проживає на території будинку АДРЕСА_1, класифікується за групою мобільності М 2 (як людина з психічними відхиленнями) і періодично за групою мобільності М 4 (інваліди, що пересуваються на кріслах-колясках, які приводяться в рух вручну). Прилегла до будинку АДРЕСА_1 територія не відповідала нормам ДБН В.2.2-17:2006 і до будівництва залізобетонної естакади (оглядової ями), однак після її спорудження стан проїзду з вулиці до квартири ОСОБА_1 став ще більш погіршеним (ширина шляху повинна бути не меншою 1,5 м при русі крісла-коляски в одному напрямку). Внаслідок будівництва естакади прохід між цією спорудою та будинком, що є ймовірним евакуаційним виходом за межі забудованої території у разі виникнення пожежі, звузився, оскільки ширина проходу у найбільш вузькому місці складає 0,9 м.
Таким чином, ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво залізобетонної естакади (оглядової ями) з порушенням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема ДБН 360-92**, ДБН В.1.2-12-2008, ДБН В.2.2-17:2006.