Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 607/13888/16-ц
провадження № 61-41821св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державне підприємство "СЕТАМ",
третя особа - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року у складі судді Позняка В. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Ткач З. Є., Ходоровського М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільський МВ ДВС), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ", Підприємство), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, посилаючись на те, що 15 листопада 2016 року ДП "СЕТАМ" провело прилюдні електронні торги з реалізації належного йому нерухомого майна - трьох земельних ділянок площею 0,453 га, 0,3182 га та 0,1399 га. Вважає, що електронні торги були проведені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), оскільки визначена суб`єктом оціночної діяльності ціна об`єктів нерухомості не відповідала їх дійсній вартості. Крім того, така реалізація відбулася на підставі звіту про оцінку майна, що не набув чинності, оскільки він оскаржив дії державного виконавця в частині визначення вартості майна в судовому порядку і на час продажу земельних ділянок ця скарга не була вирішена по суті. Також зазначив, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2016 року було зупинене стягнення з нього на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1 317 768,91 грн, яке здійснювалося на підставі виконавчого листа № 607/710/15-ц, а тому Підприємство не мало права відчужувати спірне майно. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсними вказані електронніторги.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи та дали неналежну оцінку доказам. За наявності відповідної постанови Тернопільського МВ ДВС, винесеної 14 листопада 2016 року на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2016 року про зупинення стягнення за виконавчим листом № 607/710/15-ц до завершення розгляду його скарги на дії державного виконавця про визначення вартості майна, ДП "СЕТАМ" було зобов`язане зупинити проведення електронних торгів. Надані ним докази на підтвердження факту реалізації спірного майна за заниженою ціною, які суди безпідставно не взяли до уваги, є свідченням порушення його прав і законних інтересівпід час проведення електронних торгів.
У листопаді 2018 року ДП "СЕТАМ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи. Процедура реалізації майна на електронних торгах відповідала вимогам Порядку. Оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення такої передачі судом. ОСОБА_1 скористався своїм правом наоскарження дій державного виконавця щодо проведення оцінки спірних земельних ділянок. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року, відмовлено в задоволенні скарги позивача на дії державних виконавців Тернопільського МВ ДВС, пов`язані з визначенням вартості й оцінки майна. Посилання заявника на те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2016 року було зупинене стягнення за виконавчим листом № 607/710/15-ц, у зв`язку з чим електронні торги не могли відбутися, є безпідставними, оскільки реалізація спірного майна здійснювалася в межах зведеного виконавчого провадження, в якому стягнення за виконавчим листом № 607/1061/16-ц не зупинялося.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
30 жовтня 2018 року справа № 607/13888/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Судами встановлено, що на виконанні у Тернопільському МВ ДВС перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 607/710/15-ц, виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2015 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у загальному розмірі 1 317 768,91 грн.
У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець описав та арештував належні ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,453 га, 0,3182 га та 0,1399 га.
21 вересня 2016 року на замовлення Тернопільського МВ ДВС суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були складені звіти про оцінку майна, за якими визначено вартість належних боржнику земельних ділянок, а саме: площею 1,3389 га в розмірі 281 833 грн, площею 0,1399 га - 58 763 грн, площею 0,4530 га - 194 620 грн, площею 0,3182 га - 129 512 грн, про що повідомлено сторін виконавчого провадження.
Не погоджуючись із вказаною оцінкою майна, 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського МВ ДВС із заявою про рецензування звітів.
На виконання постанови державного виконавця Кущака В. Б. від 10 жовтня 2016 року експерт ОСОБА_5 надав рецензії на складені ОСОБА_4 звіти, якими підтвердив їх відповідність вимогам провадження професійної оціночної діяльності.
Оскільки в Тернопільському МВ ДВС було відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів із ОСОБА_1, а саме: за виконавчим листом № 607/710/15-ц про стягнення з боржника на користь ОСОБА_3 1 317 768,91 грн; за виконавчим листом № 2-378/10 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 708 138,95 грн на переданий Акціонерному комерційному банку "Форум" предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,02 га, що розташована по АДРЕСА_1 ; за виконавчим листом № 607/1061/16-ц про стягнення з боржника на користь ОСОБА_3 953 736,81 грн інфляційних втрат, то державний виконавець виніс постанову від 13 жовтня 2016 року, якою об`єднав їх у зведене виконавче провадження.
17 жовтня 2016 року державна виконавча служба подала до ДП "СЕТАМ" заявку на проведення реалізації арештованого нерухомого майна - спірних земельних ділянок, встановивши загальну початкову ціну предметів реалізації в сумі, яка була визначена у звітах суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4
24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державних виконавців щодо проведення оцінки належного йому майна.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2016 року, яку скасовано ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 грудня 2016 року, було зупинене стягнення на підставі виконавчого листа № 607/710/15-ц до завершення розгляду вказаної скарги.
15 листопада 2016 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги, на яких реалізувало майно боржника ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 0,3182 га за ціною 129 512 грн, земельну ділянку площею 0,1399 га - 105 000 грн, земельну ділянку площею 0,4530 га - 385 500 грн. Переможцем торгів визнано учасника ОСОБА_2, який запропонував за вказані об`єкти нерухомості найвищу ціну.
Судами також встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року, було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Тернопільського МВ ДВС Юрчака О. П та ОСОБА_6 щодо визначення вартості майна боржника.
За результатами розгляду вказаної скарги місцевий суд дійшов висновку, що дії державних виконавців щодо визначення вартості спірного майна відповідали вимогам закону, а оцінка та рецензування звітів були проведені належними суб`єктами оціночної діяльності з дотриманням встановленої процедури. При цьому суд зазначив, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Орієнтир-реформа" на замовлення ОСОБА_1 звіт, за яким вартість земельних ділянок станом на 15 листопада 2016 року визначена в більшому розмірі, не свідчить про незаконність дій державних виконавців.
У справі, яка переглядається, позивачем було заявлено клопотання про призначення оціночної земельної експертизи, яке місцевий суд задовольнив, про що постановив ухвалу від 26 квітня 2017 року.
За результатами проведення вказаної експертизи, 05 жовтня 2017 року Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок, згідно з яким станом на 21 вересня 2016 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1399 га становила 382 140 грн, площею 0,4530 га - 1 073 700 грн, площею 0,3182 га - 555 100 грн.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.