ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2020 року
Київ
справа №804/9510/15
адміністративне провадження №К/9901/25624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 (суддя Власенко Д.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 (судді: Панченко О.М. (головуючий), Коршун А.О., Чередниченко В.Є.) у справі № 804/9510/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Протеїнова Компанія" до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Протеїнова Компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- від 27.05.2015 №0000511501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4 626 985,00 грн;
- від 27.05.2015 №0000541502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 7 628,75 грн;
- від 22.05.2015 №0002072202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 872 623,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2015, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №55/22-02/38695566 від 03.02.2015, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства з усіх питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.04.2013 по 30.11.2014, та в акті перевірки №148/22-02/38695566 від 07.04.2015, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також з питань дотримання валютного та іншого законодавства за період фінансово-господарської діяльності за період з 01.12.2014 по 31.12.2014.
Під час вказаних перевірок контролюючим органом виявлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп. 135.5.3, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 3 701 588 грн та за 2014 рік у сумі 4 581 749,00 грн; п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість за період з 30.04.2013 по 30.11.2014 на загальну суму 6 103 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Інтервенто", ТОВ "Украгрополісся", ТОВ "Алюр ЛТД", ТОВ "ПКФ "Восток Трейд", ТОВ "Коменерго-Комп", ТОВ "Форта-Комп", ТОВ "Ліберум", ТОВ "Корола", ТОВ "Бізнескомпані", ТОВ "Білтекс-ТД", ТОВ "Сантрейд", ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" та ТОВ "КСВ-Груп" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки вказані контрагенти, а також інші контрагенти по ланцюгу постачання згідно інформаційно-аналітичної системи "Податковий блок" ДФС України та інформації наданої іншими контролюючими органами, зокрема і про неможливість проведення зустрічних звірок по ланцюгах постачання, не знаходяться за місцем реєстрації, не мають трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, що виключає можливість ведення господарської діяльності. Також контролюючий орган вказує на те, що у контрагентів позивача по ланцюгу постачання (2-га та наступні ланки) відсутні належним чином оформлені паперові носії первинних документів. Крім того, контролюючий орган вказує на недоліки в заповнені товарно - транспортих накладних та ненадання позивачем сертифікатів якості, відповідності товару, довіреностей на отримання товару. Крім того, відносно контрагента ТОВ "Інтервенто" наявне кримінальне провадження, в межах якого директор пояснив, що транспортування товару на користь позивача не здійснювалось.
Також контролюючий орган вказує, що оскільки господарські операції з вказаними контрагентами з поставки товару є нереальними, то відповідно товар позивачу не поставлявся, відповідно отримані позивачем кошти від інших господарюючих суб`єктів за операціями з продажу такого товару, на думку контролюючого органу, є безповоротною фінансовою допомогою.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Інтервенто", ТОВ "Украгрополісся", ТОВ "Алюр ЛТД", ТОВ "ПКФ "Восток Трейд", ТОВ "Коменерго-Комп", ТОВ "Форта-Комп", ТОВ "Ліберум", ТОВ "Корола", ТОВ "Бізнескомпані", ТОВ "Білтекс-ТД", ТОВ "Сантрейд", ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" та ТОВ "КСВ-Груп" на підставі договорів поставки (шпрот соняшниковий, макуха соняшникова).
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, накладні на товар, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, специфікації, документи про оплату.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14.
Безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.3. Підпункти 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135.
Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
10.4. Пункт 137.10 статті 137.
137.10. Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
10.5. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.