ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2020 року
Київ
справа №808/1224/16
адміністративне провадження №К/9901/27454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року (судді: Дадим Ю.М. (головуючий), Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі № 808/1224/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" (далі - позивач, ТОВ "БФК") звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування рішення Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, оформлене листом від 14.03.2016 за № 4070/08-32-12-03-21, про невизнання ТОВ "БФК" платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році та зобов`язання відповідача підтвердити ТОВ "БФК" статус платника податку четвертої групи на 2016 рік шляхом подачі довідки про підтвердження такого статусу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про недотримання позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, оскільки відповідач не підтвердив ТОВ "БФК" статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2016 позивач має податковий борг по "єдиному податку з сількогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 відсотків" в сумі 5 069,22 грн, однак позивачем було вчасно здійснено оплату самостійно визначеного ним податкового зобов`язання у сумі 7 291,68 грн, що підтверджується відповідними платіжними доручченнями.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, оформлене листом вих. № 4070/08-32-12-03-21 від 14.03.2016 про невизнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році. Зобов`язано Мелітопольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено недотримання позивачем вимог податкового законодавства, наявності у позивача податкового боргу та як наслідок непідтвердження ним статусу платника єдиного податку. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові кошти у розмірі 7 291, 68 грн надійшли на єдиний казначейський рахунок, що свідчить про виконання позивачем покладених на нього податкових зобов`язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "БФК" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "БФК" у 2015 році мало статус платника єдиного податку IV групи, що підтверджується довідкою Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.03.2015 № 6427/08-32-15-03-11. 17 лютого 2016 року позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік за № 9018496919. Однак, рішенням за № 4070/08-32-12-03-21 від 14.03.2016 відповідач відмовив приймати у ТОВ "БФК" податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік № 9018496919 та повідомив про неможливість позивача бути платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році та його перебуванні на загальній системі оподаткування. Вказане рішення було обґрунтоване контролюючим органом тим, що ТОВ "БФК" станом на 01.01.2016 має податковий борг з єдиного податку четвертої групи у розмірі 5 069,22 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.02.2015 року ТОВ "БФК" на рахунок № НОМЕР_1, отримувачем за яким було визначено Нововасилівську сільську раду Приазовського району Запорізької області, було сплачено єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників за 2015 рік у розмірі 7 291,68 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 1512 від 26.02.2015 та листом управління Державної казначейської служби України у Приазовському районі Запорізької області від 19.02.2016 року № 03-08/215-309. Однак, внаслідок невірного зазначення у платіжному дорученні № 1512 від 26.02.2015 казначейського рахунку Приазовської селищної ради замість рахунку Нововасилівської селищної ради Приазовського району, на території якої розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, на рахунку позивача виникла заборгованість.
15 січня 2016 року позивач звернувся до контролюючого органу з заявою про зарахування помилково сплачених коштів за платіжним дорученням № 1512 від 26.02.2015 в розмірі 7291,68 грн з Приазовської селищної ради на Нововасилівську селищну раду, за результатом розгляду якої, відповідачем було складено та направлено висновок № 5 від 15.01.2016 до управління Державної казначейської служби України у Приазовському районі Запорізької області. На виконання вказаного висновку, кошти на рахунок Нововасилівської селищної ради надійшли 16 січня 2016 року в сумі 2 527,20 грн та 18 січня 2016 року - в сумі 4 764,48 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що у ТОВ "БФК" станом на 01.01.2016 має податковий борг з єдиного податку четвертої групи у розмірі 5 069,22 грн, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 10.1 статті 10.
До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок.
10.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
10.3. Пункт 38.1 статті 38.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
10.4. Пункти 291.2-291.4 статті 291.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
10.5. Пункт 291.5-1 статті 291.
Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: 291.5-1.1. суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); 291.5-1.2. суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції; 291.5-1.3. суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
10.6. Підпункт 295.9.1 пункту 295.9 статті 295.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.