1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








ПОСТАНОВА

Іменем України


20 травня 2020 року

м. Київ


справа № 539/3185/17

провадження № 51-715км20


Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:


головуючого Бородія В. М.,

суддів Єремейчука С. В., Стороженка С. О.,


за участю:

секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,

прокурора Чабанюк Т. В.,

представника потерпілої Шестакова О. В.,


розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в кримінальному провадженні щодо


ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,


ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та


ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3,


засуджених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).




Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини


За вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року затверджено угоди про визнання винуватості від 27 листопада 2017 року, укладені між прокурором прокуратури Полтавської області Гомлею О. В. та підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .



Відповідно до угод цих осіб визнано винуватими за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, кожному.



Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.



Полтавський апеляційний суд ухвалою від 20 листопада 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року закрив, обґрунтовуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу подала особа, яка не має права її подавати.



За вироком місцевого суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими і засуджено за те, що в серпні 2017 року ОСОБА_2, який займав посаду начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, створив злочинну групу із працівників правоохоронних органів, тобто стійке об`єднання з метою вчинення корупційних злочинів, до якої входили ОСОБА_3 ? заступник начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області та ОСОБА_4 ? начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області.


У подальшому останні розробили та узгодили спільний план своїх корупційних, злочинних дій з метою одержання неправомірної вигоди для себе особисто.


Розподіл ролей організованої групи відбувався наступним чином. ОСОБА_2, як безпосередній керівник відділу поліції надавав своїм підлеглим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказівки та доручення, які вони сприймали як обов`язкові для виконання. При цьому всі учасники організованої групи перебували в службових та дружніх відносинах тривалий час.


Так, на початку серпня 2017 року точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 дав вказівку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як учасникам злочинної групи здійснити виїзд до цеху з обробки деревини (пилорами) ТОВ "Агат" в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області з метою встановлення власника пилорами та з`ясування обсягів здійснення господарської діяльності, під час таких поїздок блокувалася робота пилорами ТОВ "Агат" та здійснення заготівлі деревини, необхідної за договором поставки приватному підприємцю ОСОБА_1 .


Наміри щодо одержання неправомірної вигоди злочинною групою від ОСОБА_1 ґрунтувались на запевненні останньої, що в разі виникнення в неї непорозумінь із працівниками Лубенського ВП члени злочинної групи, перебуваючи на керівних посадах, вплинуть на своїх підлеглих з метою недопущення перешкоджання здійснення ТОВ "Агат" законної господарської діяльності.


Начальник Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_2 та його заступник ОСОБА_3 28 серпня 2017 року запросили до свого робочого кабінету на вул. Монастирській, 4 у м. Лубнах, Полтавської обл. керівника ТОВ " Агат" ОСОБА_1 та запропонували їй надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду у вигляді 10 м? дошки довжиною 2,3 м. При цьому, необхідність надання такої неправомірної вигоди попередньо була обговорена між учасниками злочинної групи.


На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодилася з метою забезпечення подальшої безперешкодної роботи ТОВ "Агат", про що її запевнив ОСОБА_2 .


Надалі, 15 вересня 2017 року близько 14:20, з пилорами в с. Хорошки Лубенського району ОСОБА_4 як виконавцем було організовано та вивезено деревину у вигляді дошки обрізної породи вільхи об`ємом 2 м?, що еквівалентно сумі 5200 грн, до приватного сектора на вул АДРЕСА_1 .


Продовжуючи свою злочинну діяльність, за вказівкою ОСОБА_2 3 жовтня 2017 року близько 13:55 з пилорами в с. Хорошки Лубенського району вивезено деревину (у вигляді дошки обрізної породи сосни) в кількості 301 шт., що еквівалентно сумі 3836 грн, на територію Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області на вул. Монастирській, 4 у м. Лубнах, де її вивантажено до гаражного боксу № 1.


У подальшому директор ТОВ "Агат" ОСОБА_1 запропонувала змінити предмет неправомірної вигоди з дошки на грошові кошти, оскільки на той час не мала в наявності деревини відповідної кількості та якості. Указану пропозицію учасники злочинної групи прийняли.


4 жовтня 2017 року ОСОБА_1 зустрілася з ОСОБА_4, який їй повідомив про розмір неправомірної вигоди, а саме про необхідність перерахування грошових коштів в розмірі 20 000 грн, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 вирішувати зазначене питання особисто із ОСОБА_2, однак ОСОБА_1 надану пропозицію не виконала.


11 жовтня 2017 року близько 9:00 ОСОБА_1 передала предмет неправомірної вигоди - дрова твердих порід (дуб) об`ємом 6,5 м?, що еквівалентно сумі 4225 грн.


Того ж дня близько 9:30 за вказівкою ОСОБА_3 вказаний предмет неправомірної вигоди розвантажено на території ТОВ "Валтекс" на просп. Володимирському, 94 у м. Лубнах.


Злочинну діяльність організованої групи припинено 11 жовтня 2017 року працівниками правоохоронних органів. Під час проведення обшуків виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, який незаконно одержали учасники злочинного угрупування 15 вересня, 3 та 11 жовтня 2017 року.


Загальна сума неправомірної вигоди, отримана учасниками організованої злочинної групи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, становить 13 261 грн.


Дії засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинене організованою групою.


Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні вона має статус потерпілої і апеляційний суд обмежив її право на доступ до здійснення правосуддя з метою захисту своїх прав та свобод шляхом закриття апеляційного провадження на вирок суду першої інстанції, що стосується її прав, свобод та інтересів, які істотно порушив місцевий суд, прийнявши дане рішення всупереч позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 5-347кс15 від 3 березня 2016 року.


Позиції інших учасників судового провадження


Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Дашко М. В. надіслав до суду заперечення, в яких зазначив про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не є потерпілою у даному кримінальному провадженні та не має права оскаржувати вирок першої інстанції, оскільки не входить до переліку осіб, яким надано право оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди між прокурором та засудженими.


Засуджений ОСОБА_3 надіслав до суду заперечення, в яких зазначив про те, що ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, є законною і підстав для її скасування немає. Вказує, що ОСОБА_1 звернулась до прокурора Полтавської області Кармазіна М. А. з заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області та 17 жовтня 2017 року була допита як свідок у даному кримінальному провадженні. У кожному протоколі допиту їй було роз`яснено, що вона є свідком, а свої вимоги щодо надання їй статусу потерпілої заявила лише під час апеляційного оскарження вироку. Також посилається на те, що ОСОБА_1 не надала до матеріалів кримінального провадження жодного доказу на підтвердження належності їй деревини та вартості понесених матеріальних збитків.


Захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат Козленко О. М. надіслав до суду заперечення в яких зазначив про те, що ОСОБА_1 була неодноразово допитана як свідок та їй було роз`яснено її права та обов`язки. Крім цього, вона не заявляла жодних претензій щодо свого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні та не наводила і не надавала доказів щодо завдання їй моральної, фізичної або майнової шкоди, у зв`язку з чим вона не може бути визнана потерпілою, тому вона не наділена процесуальними повноваженнями на подання апеляційної скарги.


Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення касаційної скарги та просила залишити судове рішення без зміни.


Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.


Мотиви Суду


Заслухавши доповідь судді, доводи представника потерпілої ОСОБА_1 ? адвоката Шестакова О. В., пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї,, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню у зв`язку з таким.


Відповідно до ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.


................
Перейти до повного тексту