Постанова
іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 477/816/16-к
провадження № 51-16км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Чабанюка В.С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чабанюка В.С. на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 9 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150230000079, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 28 січня 2016 року по 21 березня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 22 червня 2017 року залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 22 березня по 20 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.
Верховний Суд постановою від 7 лютого 2019 року касаційну скаргу засудженого задовольнив частково, ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від
22 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасував та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 9 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника Бугаєнка Д.Б. задовольнив частково. Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінив - виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ на дані протоколу пред`явлення особи для впізнання від 28 січня
2016 року.
Пом`якшив призначене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК покарання до 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 28 січня 2016 до 22 червня 2017 (включно) та з 7 лютого до 9 липня 2019 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17 січня 2016 року приблизно о 23:00, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, попередньо взявши із собою викрутку, проник до будинку потерпілої ОСОБА_4, 1938 року народження, де, застосувавши насильство, небезпечне для її життя і здоров`я, схопив останню, зв`язав їй руки та ноги еластичним бинтом і поклав на ліжко. Після чого, тримаючи перед ОСОБА_4 викрутку, погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, і вимагав у неї гроші. Залишаючи потерпілу похилого віку у зв`язаному стані протягом кількох годин, періодично висловлюючи погрози, ОСОБА_1 тривалий час шукав у приміщенні зазначеного будинку гроші та майно потерпілої, а знайшовши, заволодів ними на загальну суму 5337 грн.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог засуджений посилається на те, що за ч. 3 ст. 187 КК його засуджено необґрунтовано й у справі відсутні докази, які би підтверджували його винуватість у вчиненні цього злочину. На думку засудженого суд не в повному обсязі дослідив обставини події та докази у справі, не встановив мети й мотиву вчинення злочину. Вважає, що його вину не доведено, а обвинувачення побудовано на неправдивих показаннях потерпілої та свідків. Крім того, суд не взяв до уваги те, що свідок
ОСОБА_5 , який міг підтвердити його алібі, дав у судовому засіданні неправдиві покарання та безпідставно відмовив у повторному допиті потерпілої та свідків у справі. Оскільки апеляційний суд залишив усе це поза увагою, а також неправильно застосував вимоги ст. 72 КК, засуджений вважає ухвалу також незаконною.
У касаційній скарзі захисник Чабанюк В.С. просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неповноту судового розгляду. Суть доводів захисника зводиться до тверджень про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні й обґрунтував обвинувачення недопустимими та неналежними доказами, а саме показаннями свідка ОСОБА_6, які жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_1 та є, на його думку, показаннями з чужих слів, та даними протоколу обшуку, проведеного без участі захисника, участь якого була обов`язковою, оскільки ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні особливо тяжкого злочину. Крім того, вказує, що під час обшуку було вилучено лазерну указку, яка не може бути ліхтариком, а тому цей доказ також є неналежним. Обґрунтовуючи доводи про порушення права ОСОБА_1 на захист, захисник зазначає, що в суді першої інстанції засуджений заявляв клопотання про заміну захисника, який здійснював його захист неналежним чином, в задоволенні якого суд необґрунтовано відмовив, а вказані в апеляційній скарзі доводи засудженого про це не розглянуті. Також захисник посилається на неправильне застосування судами положень ч. 5 ст. 72 КК. Зазначає, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на доводи, викладені в апеляційних скаргах та не вмотивував свого рішення належним чином.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 і його захисник Чабанюк В.С. підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити. Крім того, засуджений просив пом`якшити призначене йому покарання та звільнити з-під варти.
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника і просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим
і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.