Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 696/611/16-ц
провадження № 61-12256св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агрокомплекс",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2017 року у складі судді Шкреби В. В.
та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року
у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агрокомплекс" (далі - ДСП "Агрокомплекс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною.
Позов мотивовано тим, що 16 вересня 2010 року між ДСП "Агрокомплекс" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121885000:03:000:0311, площею 3,64 га. 28 грудня 2011 року вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Кам`янському районі Черкаської області за № 712188504000715.
04 вересня 2015 року ДСП "Агрокомплекс" зверталося до ОСОБА_1
із повідомленням про намір продовження дії договору. До вказаного повідомлення підприємством було долучено проект додаткової угоди про продовження дії договору до 16 вересня 2020 року, який остання отримала 15 вересня 2015 року. Проте, зазначене повідомлення нею не було розглянуто.
Зазначало, що на час звернення до суду із цим позовом
ДСП "Агрокомплекс" продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за землю.
Ураховуючи викладене, ДСП "Агрокомплекс" просило суд визнати договір оренди землі від 16 вересня 2010 року № 166, укладений на п`ять років між підприємством та ОСОБА_1, поновленим на той самий строк, а також визнати додаткову угоду про продовження дії цього договору укладеною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2017 року у задоволенні позову ДСП "Агрокомплекс" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орендодавець мав заперечення щодо подальшого використання земельної ділянки орендарем, про що його повідомив, та починаючи із 11 липня 2016 року земельна ділянка оброблялася самим власником за закінченням дії договору. Крім того, позивачем не було дотримано обов`язкової умови для вирішення питання пролонгації спірного договору оренди, оскільки заява позивача щодо продовження дії договору оренди була направлена орендодавцю пізніше ніж за місяць до закінчення цього договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ДСП "Агрокомплекс" залишено без задоволення. Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки орендодавець мав заперечення щодо подальшого використання земельної ділянки орендарем, про що його повідомив, крім цього, заява позивача про намір продовжити договору оренди була подана пізніше ніж за місяць до закінчення дії договору, а тому не було обов`язкової умови для вирішення питання пролонгації договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду,
ДСП "Агрокомплекс", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій
та передати справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
ДСП "Агрокомплекс" вважало, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про недотримання ним встановленої процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі
на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки,
з урахуванням того, що сторонами договір оренди землі укладено строком на 5 років, тобто до 28 грудня 2016 року, оскільки 28 грудня 2011 року був зареєстрований, то повідомлення про продовження строку дії цього договору, отримане відповідачем 04 вересня 2015 року, направлено
з дотриманням встановленого законом строку. При цьому, орендодавець, отримавши повідомлення про продовження строку дії договору оренди землі, не повідомив орендаря про наявність заперечень щодо продовження дії цього договору на новий строк.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року було поновлено
ДСП "Агрокомплекс" строк на касаційне оскарження рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Кам`янського районного суду Черкаської області.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акта
на право власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,64 га з кадастровим номером 7121885000:03:000:0311, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам`янського району Черкаської області (а. с. 50).
16 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ДСП "Агрокомплекс" було укладено договір оренди землі № 166, строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно із проектом землеустрою.
16 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ДСП "Агрокомплекс" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (а. с. 6 зворот).
28 грудня 2011 року договір оренди землі було зареєстровано у відділі Держкомзему у Кам`янському районі Черкаської області про що
у державному реєстрі земель було вчинено запис за № 712188504000715
(а. с. 6).
12 серпня 2015 року ОСОБА_1 зверталася до ДСП "Агрокомплекс"
із заявою про небажання продовжувати договір оренди землі, що підтверджується описом вкладення цінного листа (а. с. 54).
Вказаний лист ДСП "Агрокомплекс" було отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення
(а. с. 55).
04 вересня 2015 року ДСП "Агрокомплекс" направляло на адресу
ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовження терміну дії договору оренди землі до 2020 року та проект додаткової угоди (а. с. 11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ДСП "Агрокомплекс" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.