Постанова
Іменем України
21 травня2020 року
м. Київ
справа № 127/26468/15-ц
провадження № 61-4921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Галина Володимирівна, про визнання недійсними правочинівза касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року у складі судді Венгрин О. О. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області
від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Марчук B. C.,
Панасюка О. С., Сопруна В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Галина Володимирівна,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В., з позовом, у якому просив визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений 26 грудня 2014 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В.; визнати недійсним договір доручення, укладений в усній формі між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 і довіреність від 24 грудня 2014 року, видану
ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В. за реєстровим номером 2492.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3, про що він дізнався від ОСОБА_2 з телефонної розмови, оскільки на той час проживав у Республіці Італія. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру по АДРЕСА_1 та кошти на депозитних рахунках
На похоронах батька, позивач від відповідча ОСОБА_2 дізнався про заповіт батька, складений на користь відповідача.
08 квітня 2015 року позивач звернувся до третьої Вінницької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де йому підтвердили, що 26 грудня 2014 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В. посвідчено заповіт
ОСОБА_3 , яким він заповів все своє майно ОСОБА_2 .
За сплату відповідачу 10 000 доларів, останній пропонував добровільно переоформить на позивача спадкове майно. Позивач таку пропозицію розцінив як вимагання, у зв`язку з чим звернувся до правоохоронних органів. Було розпочате кримінальне провадження, в якому проведено посмертну судово-психіатричну експертизу, згідно висновку якої
ОСОБА_3 на час підписання довіреності і складання заповіту не міг правильно сприймати обставини та не міг розуміти характеру і значення скоєних дій.
Крім того, позивачу стало відомо, що 24 грудня 2014 року його батько ОСОБА_3 видав на ім`я відповідача ОСОБА_2 довіреність на представництво інтересів з правом отримання майна та грошових коштів, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В.
Позивач також указував, що на час складання заповіту ОСОБА_3 виповнилось 85 років, в останні роки він переніс інсульт, в нього розвився віковий склероз і почастішали випадки не сприйняття дійсних подій, він проходив лікування медичними препаратами, які покращували його фізичний стан, але погіршували його психічний стан. У день посвідчення заповіту ОСОБА_3 звертався до лікарні, де йому засвідчили діагноз запалення легенів, що супроводжувалось високою температурою.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсними: заповіт від 26 грудня 2014 року, складений ОСОБА_3, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В. (зареєстровано в реєстрі за №2498); усний договір доручення та довіреність від 24 грудня 2014 року, надану ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім`я ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В. (зареєстровано в реєстрі за №2492). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки заповідач ОСОБА_3 у період складання заповіту 26 грудня 2014 року, усного договору доручення ( про який йдеться в довіреності) та довіреності від 24 грудня 2014 року не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, що вказує на те, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його волі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є законними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом повно та всебічно з`ясовано фактичні обставини, вірно встановлено правовідносини сторін та правильно застосовано відповідну норму закону, що їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на той факт, що оспорюваний заповіт було нотаріально посвідчено, нотаріус перед його укладенням переконався у тому, що заповідач є дієздатним, усвідовлює значення своїх дії, керує ними, особисто прочитав текст заповіту, зміст та умови відповідали його дійсним намірам, про що свідчить його підпис. Звернення до лікаря-терапевта не може бути стверджувати психічний стан особи.
Заявник посилається на те, що у матеріалах справи відсутня медично-амбулаторна картка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, №1073 на підставі якої зроблено висновок судово-психіатричної експертизи від 18 січня 2017 року. Дана картка не була оглянута у судовому засіданні.
Аргументом касаційної скарги також указано те, що висновок судово-психіатричного експерта комунального закладу "Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. Ющенко" від 15 жовтня 2015 року і висновок посмертної судово-психіатричної експертизи від 18 січня 2017 року, проведеної комунальним закладом "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" ґрунтуються на різних медичних документах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.