Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 489/176/14-ц
провадження № 61-35855св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Крамаренко Т. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень суду першої інстанції
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 03 лютого 2011 року.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2014 року у складі судді Тихонової Н. С. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі
149 695,33 грн, із яких: 133 360 грн сума позики; 8 401,68 грн інфляційні збитки; 7 933,65 грн 3% річних. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Першої інстанції У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2014 року в задоволенні вказаної заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2014 року.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2017 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 з пропуском строку на апеляційне оскарження, а у встановлений судом строк, остання не навела поважних підстав для поновлення пропущеного нею строку апеляційного оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що право на оскарження особа може реалізувати лише в разі отримання належним чином оформленої копії судового рішення в установленому процесуальним законом порядку. Апеляційним судом безпідставно не взято до уваги посилання заявник на те, що ОСОБА_2 копію ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2014 року про відмову в задоволенні її заяви про перегляд заочного рішення цього ж суду поштою не отримувала.
Заявник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції помилкового зазначив, що право на апеляційне оскарження заочного рішення виникає після отримання його копії, а не після отримання копії ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, що призвело до неправильного встановлення початку відліку строку на апеляційне оскарження.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи слідує, що заочне рішення Ленінський районний суд
м. Миколаєва ухвалив 07 квітня 2014 року .
За положеннями частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
За змістом частини третьої частини статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвал, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.