Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 357/8753/17
провадження № 61-46664св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика", ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Дубановської І. Д., від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Голуб С. А., від 20 вересня 2018 року.
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" (далі - ТОВ "ФК "Народна позика"), ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради (далі - ССД Білоцерківської міської ради), ОСОБА_5, про визнання факту проживання дитини у квартирі та визнання недійсними договорів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та її чоловіком - ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 3101002/000-КФ/11, за яким ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 134 000,00 грн на споживчі цілі, терміном на 2 роки із розрахунку 42 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика" і ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якої виступила належна йому квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 посилалася на те, що на час укладання договору іпотеки вона та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 .
Вважає, що укладений договір іпотеки порушує права їх неповнолітнього сина, оскільки при його укладанні відповідачем, у порушення вимог Закону України "Про охорону дитинства" не встановлено факту права користування предметом застави неповнолітньої дитини іпотекодавця та не отримано для цього дозволу органу опіки та піклування, тому укладений правочин є недійсним.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір іпотеки, укладений 31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, визнати факт проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1, застосовуючи наслідки недійсного правочину, визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 15 липня 2013 року між ТОВ "ФК "Народна позика" і ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження свої доводів щодо наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки та застосування наслідків його недійсності. Також місцевий суд врахував, що судом вже розглядався аналогічний позов батька малолітнього ОСОБА_8 - ОСОБА_4 про визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки з підстав порушення прав дитини при укладенні договору іпотеки та інших договорів і у задоволенні цього позову було відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та правильно врахував наявність преюдиційного рішення суду, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Подана касаційна скарга містить клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Місцевим судом залишено поза увагою наявність у її малолітнього сина ОСОБА_8 права користування спірною квартирою, а відтак для укладення договору іпотеки була необхідна згода органу опіки та піклування, яка відсутня, що у свою чергу свідчить про порушення прав дитини. Укладення батьками правочинів, предметом яких є жилі приміщення, право користування якими мають діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання їх недійсними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі № 357/8753/17 (провадження № 61-46664св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
13 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
ТОВ "ФК "Народна позика" і ОСОБА_3 у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з яким товариство надало позичальнику кредит на споживчі потреби у розмірі 134 000,00 грн терміном до 31 січня 2012 року зі сплатою 42 % річних, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування коштами.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 31 січня 2011 року між ТОВ "ФК "Народна позика", ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким іпотекодавці, як власники нерухомого майна, передали в іпотеку належне їм майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Встановлено, що на момент укладання вказаного договору іпотеки ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_4, від якого вони мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на момент укладення іпотеки у спірній квартирі у встановленому законом порядку зареєстрований не був і не проживав.
15 липня 2013 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1 .
Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року (справа 357/12119/13), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 (батька малолітнього ОСОБА_8 ) до ТОВ "ФК "Народна позика", ОСОБА_3, треті особи: ССД Білоцерківської міської ради, ОСОБА_5, приватний нотаріус КМНО Клименко Д. Б., про визнання недійсним договору іпотеки у зв`язку з порушенням права проживання малолітнього сина позивача ОСОБА_8 .
Рішення суду у справі № 357/12119/13 мотивоване тим, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявність прав дитини на спірне житло на час укладання оспорюваного договору іпотеки і як наслідок їх порушення.
Суд виходив з того, що малолітній син ОСОБА_8 2009 року народження ніколи не був зареєстрований у вищевказаній квартирі. Згідно довідки ЖЕО № 335 від 26 січня 2011 року у квартирі АДРЕСА_2 проживають та зареєстровані дві особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Аналогічна довідка ЖЕО № 7 від 12 липня 2013 року № 1214 теж посвідчує, що неповнолітні діти у квартирі не зареєстровані. Дружина позивача та мати дитини - ОСОБА_1 має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року (касаційне провадження № 6-45279ск14).
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції вказав на те, що оскільки на момент укладання оспорюваних договорів діти іпотекодавців не були зареєстровані у квартирі, що була предметом іпотеки, а тому відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним з огляду на відсутність згоди органу опіки та піклування на їх укладання.