Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 641/9101/15-ц
провадження № 61-44385св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - кредитна спілка "Соколов",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу кредитної спілки "Соколов" на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року
у складі судді Григор`єва Б. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року кредитна спілка "Соколов" (далі - КС "Соколов") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позов мотивовано тим, що 20 травня 2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом - 1,5 % на день за період, за який відсотки не були сплачені достроково, та 20 % на місяць, якщо відсотки сплачуються достроково.
У подальшому були укладені додаткові угоди, зокрема 20 квітня 2010 року, якою було встановлено строк дії вказаного кредитного договору
до 20 травня 2012 року та 20 травня 2012 року - до 20 травня 2014 року.
02 червня 2015 року, з метою забезпечення зазначених зобов`язань між
КС "Соколов" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання поручалася перед КС "Соколов" за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 20 травня
2009 року.
Належним чином ОСОБА_2 вказане зобов`язання не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 258 600,00 грн, що складалась
із: заборгованості за кредитом у розмірі 10 000,00 грн; розміру відсотків відповідно до підпункту "а" пункту 5 кредитного договору - 1,5 %; кількості днів прострочення зі сплати відсотків, зокрема: з 20 червня 2009 року
по 20 травня 2014 року - 1 796; суми відсотків, сплачених 24 липня
2009 року - 6 800,00 грн та суми відсотків, сплачених 28 жовтня 2009 року - 4 000,00 грн.
Ураховуючи викладене та уточнення позовних вимог, КС "Соколов" просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь суму заборгованості у розмірі 258 600,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня
2018 року у задоволенні позову КС "Соколов" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КС "Соколов" шляхом направлення повідомлення від 05 серпня 2011 року ОСОБА_2 про дострокове повернення коштів у десятиденний строк змінила умови кредитного договору. Про порушення свого права дізналася з моменту останнього платежу ОСОБА_2, а саме: 20 листопада 2009 року, проте
з позовом щодо стягнення кредитної заборгованості звернулася 31 серпня 2015 року, тобто поза межами трирічної позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу КС "Соколов" залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки КС "Соколов" звернулася до суду з порушенням позовної давності, про поновлення якої не просила, а відповідачем було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, що є підставою для відмови
у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду,
КС "Соколов", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити
її позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
Вважала, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про пропуск нею позовної давності, оскільки нею не направлялось вимоги про дострокове повернення кредиту та до кредитного договору вносились зміни, а тому КС " Соколов " звернулася до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості у межах позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 травня 2009 року між КС "Соколов" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 198, відповідно до умов якого КС "Соколов" надала ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000,00 грн, зі сплатою відсотків
за користування кредитом у розмірі 1,5 % на день за період, за який відсотки не були сплачені достроково, та 20,00 % на місяць, якщо відсотки сплачуються достроково (а. с. 3).
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2., 11 кредитного договору ОСОБА_2 зобов`язався виплачувати проценти не менше одного разу у два місяці
по одній із процентних ставок згідно з пунктом 5 у повному обсязі. Сторони домовились, що заборгованість при оплаті процентів не повинна перевищувати більше 31 % відсотка від суми кредиту. У разі порушення боржником умов пунктів 5.1., 5.2. договору, боржник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором, у тому числі достроково виконати зобов`язання за договором, у десятиденний термін з моменту цих порушень.
20 квітня 2010 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4
та КС "Соколов" було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої встановлено строк дії кредитного договору до 20 травня 2012 року (а. с. 5).
05 серпня 2011 року КС "Соколов" направила ОСОБА_2 повідомлення про повернення у десятиденний термін кредиту у готівковій формі та сплати відсотків у готівковій формі у повному обсязі відповідно до умов договору (а. с. 134).
Зазначену вимогу ОСОБА_2 було отримано 11 серпня 2011 року
(а. с. 135).
20 травня 2012 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4
та КС "Соколов" укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої було встановлено строк дії кредитного договору до 20 травня 2014 року (а. с. 4).
02 червня 2015 року з метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором, між КС "Соколов" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручилася перед
КС "Соколов" за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 20 травня 2009 року № 198 (а. с. 13).
Згідно із розрахунком, наданим КС "Соколов", заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, станом на 20 травня 2014 року, становила суму
у розмірі 258 600,00 грн із розрахунку: 10 000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту) х 1,5 % (розмір відсотків відповідно до підпункту "а"
пункту 5 кредитного договору х 1 796 (кількість днів прострочення
з 20 червня 2009 року по 20 травня 2014 року) - 6 800,00 грн
(сума сплачених 24 липня 2009 року відсотків згідно з підпунктом "а"
пункту 5 кредитного договору) - 4 000,00 грн (сума сплачених 28 жовтня 2009 року відсотків згідно з підпунктом "а" пункту 5 кредитного договору) (а. с. 137).
З наданого КС "Соколов" розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 здійснив останні платежі 24 липня 2009 року в сумі 6 800,00 грн та 28 жовтня
2009 року в сумі 4 000,00 грн.
ОСОБА_2 було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог КС "Соколов" про стягнення з нього кредитної заборгованості (а. с. 65).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга КС "Соколов" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.