Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 569/9201/16-ц
провадження № 61-36715св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго",
третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго", Товариство), третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УПСЗН ВК Рівненської міської ради), про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що у 2003 році він придбав квартиру АДРЕСА_1 . На підставі статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, в тому числі - з теплопостачання та гарячого водопостачання, яка йому фактично надавалася за вищевказаною адресою до грудня 2006 року. Однак в кінці 2015 року він отримав від ТОВ "Рівнетеплоенерго" повідомлення про існування в нього заборгованості по оплаті послуг та про наступне відключення квартири від системи водопостачання та водовідведення з причин несплати боргу. Вважає, що відповідач незаконно нараховує йому плату за комунальні послуги та вимагає погашення заборгованості. Крім того, Товариство безпідставно ухиляється від укладення договору на теплопостачання. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати вищевказані дії відповідача неправомірними; зобов`язати ТОВ "Рівнетеплоенерго" укласти з ним договір на теплопостачання з обов`язковим визначенням всіх істотних умов, а також - стягнути з Товариства на свою користь 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2017 року у складі судді Бердія М. А. позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ТОВ "Рівнетеплоенерго" по нарахуванню ОСОБА_1 абонентської плати без врахування наявних у нього пільг інваліда війни та вимог щодо оплати таких рахунків. Зобов`язано ТОВ "Рівнетеплоенерго" укласти з ОСОБА_1 договір на теплопостачання у відповідності до вимог чинного законодавства з обов`язковим визначенням усіх істотних умов. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, ОСОБА_1 має право на отримання пільг за користування комунальними послугами. В матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення позивача про припинення надання йому знижки по оплаті послуг з теплопостачання, а уповноважений орган, яким є УПСЗН ВК Рівненської міської ради, не встановив невідповідності між кількістю пільговиків і кількістю фактично наданих пільг та не уточнив інформації щодо надання чи ненадання пільг ОСОБА_1 за його фактичним місцем проживання. Крім того, в порушення вимог пункту 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), ТОВ "Рівнетеплоенерго" безпідставно не уклало з позивачем договір про надання послуг з теплопостачання. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки згідно з положеннями статей 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування такої шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Рівнетеплоенерго" задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2017 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання дій неправомірними та зобов`язання укласти договір про надання послуг з теплопостачання з обов`язковим визначенням усіх істотних умов скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Знижки з оплати комунальних послуг з теплопостачання були зняті не відповідачем, а попереднім надавачем цих послуг на підставі листа УПСЗН ВК Рівненської міської ради від 17 грудня 2006 року. Вина ТОВ "Рівнетеплоенерго" у неврахуванні даних про наявність у позивача пільг відсутня, оскільки ОСОБА_1 не звертався у встановленому порядку до виконавця із заявою про надання йому знижок, як це передбачено пунктом 22 Правил, а УПСЗН ВК Рівненської міської ради повідомило відповідача про існування у споживачатакого права лише 29 грудня 2016 року. Крім того, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення Товариства від укладення з ним договору про надання житлово-комунальних послуг, а також не конкретизовано, які саме істотні умови відсутні в розробленому виконавцем типовому договорі. Заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимогпро зобов`язання відповідача вчинити певні дії, тому вона також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2018 року, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що на підставі статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2003 році він отримав право на пільги з оплати комунальних послуг, яке ніколи не втрачав. Зазначене свідчить, що УПСЗН ВК Рівненської міської ради не мало права звертатися у 2006 році до попереднього надавача послуг з теплопостачання з повідомленням про втрату ним пільг за місцем фактичного проживання. Знаючи про наявність у нього відповідних знижок, ТОВ "Рівнетеплоенерго" безпідставно не уклало з ним договір про надання житлово-комунальних послуг. Вважає, що пред`явлений ним позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Апеляційна скарга подана і підписана представником ТОВ "Рівнетеплоенерго" за довіреністю, яка не надала документів про те, що вона є адвокатом. Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову у зв`язку з необ`єктивним ставленням до нього головуючого судді.
У жовтні 2018 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що житловий будинок по АДРЕСА_2 взяло на баланс лише 31 вересня 2009 року, а до цього часу послуги з централізованого теплопостачання надавала інша юридична особа - Комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради (далі - КТП РМР "Комуненергія"), яке і припинило у 2006 році враховувати позивачу пільги з оплати комунальних послуг. ТОВ "Рівнетеплоенерго" неодноразово зверталося до ОСОБА_2 з проханням подати письмову заяву та документи, які б підтверджувати наявність у нього права на пільги. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання Товариство розробило на основі типового договору ще у 2009 році, після чого шляхом розміщення пропозиції в засобах масової інформації та щомісячних квитанціях запропонувало укласти такий правочин усім споживачам міста, в тому числі й позивачу.
У жовтні 2018 року УПСЗН ВК Рівненської міської ради також подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Оскільки з 31 березня 2004 року позивач був знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3, то Управління праці надіслало надавачам послуг, в тому числі КТП РМР "Комуненергія", листи про необхідність зняти пільгу за цією адресою та здійснити відповідні перерахунки.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
09 жовтня 2018 року справа № 569/9201/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судами встановлено, що у 2003 році ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, в тому числі - з теплопостачання та гарячого водопостачання, яка йому фактично надавалася за вищевказаною адресою, починаючи з 2003 року.
З грудня 2006 року надання позивачу пільги з оплати комунальних послуг було припинено на підставі листа УПСЗН ВК Рівненської міської ради від 17 грудня 2006 року № 321, в якому, крім необхідності зняття вказаної пільги, управління також просило надавачів комунальних послуг здійснити відповідні перерахунки.
ТОВ "Рівнетеплоенерго" розпочало обслуговувати житловий будинок по АДРЕСА_2 лише з 31 жовтня 2009 року, що пов`язано з передачею Рівненською міською радою відповідної котельні на його баланс. До цього часу послуги з централізованого теплопостачання надавала інша юридична особа - КТП РМР "Комуненергія".
За особовим рахунком позивача № 084490, згідно з яким відповідач здійснює нарахування плати за надані послуги з теплопостачання, обліковується заборгованість в розмірі 25 525,58 грн.
Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 729 пункт 2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, було доповнено тим, що до реєстру також включається інформація про фактичне місце проживання пільговика, то 21 січня 2011 року УПСЗН ВК Рівненської міської ради взяло позивача на облік як особу з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за адресою фактичного місця проживання - АДРЕСА_3, про що повідомило ТОВ "Рівнетеплоенерго" лише 29 грудня 2016 року.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 19 Закону України № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).