Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 699/599/17
провадження № 61-41786св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 березня 2018 року у складі судді Свитки С. Л. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 липня 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Храпка В. Д., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), яке змінило назву на ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23-24/08, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 157 000 грн під 20 % річних з кінцевим терміном повернення до 11 вересня 2028 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 12 вересня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ДП-23-24/08, за яким поручитель зобов`язалася перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів і неустойки. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2011 року було стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за вказаним договором в розмірі 178 959,38 грн. Внаслідок неналежного виконання зазначеного рішення суду станом на 07 червня 2017 року у відповідачів утворилася заборгованість перед банком в загальному розмірі 602 009,21 грн, з яких: 223 464,72 грн - заборгованість за процентами, 166 279,64 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 212 264,85 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Враховуючи викладене, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 23-24/08 в розмірі 602 009,21 грн. В задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку до позичальника доведено й обґрунтовано належним чином, тому існують правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов`язань. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), а також процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Поряд з цим, звернувшись 03 листопада 2010 року з позовом до суду про дострокове стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, ПАТ АБ "Укргазбанк" змінило строк виконання основного зобов`язання, про що свідчить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2011 року. Із вказаного часу розпочався відлік шестимісячного строку, визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України, для звернення з вимогами до поручителя. Оскільки цей позов банк подав лише у вересні 2017 року, тобто після припинення поруки, то відсутні підстави для стягнення з поручителя кредитної заборгованості.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 березня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 березня 2018 року і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 липня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції дійшли безпідставного висновку щодо припинення поруки. Вперше ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом, в тому числі, до поручителя з дотриманням строків, передбачених статтею 559 ЦК України. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2011 року, яке залишається не виконаним, було стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за тілом кредиту та процентами, у зв`язку з чим у поручителя виник обов`язок зі сплати процентів та пені, нарахованих після ухвалення такого рішення. Крім того, відповідач ОСОБА_2 визнала позов, а тому місцевий суд був зобов`язаний ухвалити рішення з врахуванням такого визнання.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.
19 вересня 2018 року справа № 699/599/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Судами встановлено, що 12 вересня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", яке змінило назву на ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23-24/08, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 157 000 грн під 20 % річних з кінцевим терміном повернення до 11 вересня 2028 року.
Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 12 вересня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки№ ДП-23-24/08, за яким поручитель зобов`язалася перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів і неустойки.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2011 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 14 травня 2010 року в розмірі 178 959,38 грн, яка складалася з усього тіла кредиту, нарахованих на той час процентів і пені.
Станом на вересень 2017 року вказане рішення суду не виконане.
Звертаючись до суду з цим позовом, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило, з урахуванням стягнутих за вказаним рішенням суду грошових коштів, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 07 червня 2017 року в загальному розмірі 602 009,21 грн, з яких: 223 464,72 грн - заборгованість за процентами, 166 279,64 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 212 264,85 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.