Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 362/88/14-ц
провадження № 61-44298св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заявник (правонаступник стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Корнієнко С. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 14 серпня 2018 рокуу складі колегії суддів: Гуля В. В., Верланова С. М., Голуб С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"(далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", Товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2014 року стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 223381544 в розмірі 514 163,36 доларів США, що еквівалентно 4 109 707,74 грн; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на належні іпотекодавцю ОСОБА_2 дві земельні ділянки площею 0,25 га кожна, що розташовані в селі Барахти Васильківського району Київської області. 29 червня 2017 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" (далі - ПАТ "КІБ") було укладено договір № 114/42про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" набуло права вимоги, зокрема за укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 223381544. Крім того, 29 червня 2017 року між ПАТ "КІБ" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір № 114/42-ДГ про відступлення прав вимоги, за яким право грошової вимоги за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 223381544 перейшло до Товариства. Враховуючи викладене, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просило замінити стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на нього.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2017 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2014 рокув цивільній справі № 362/88/14-ц за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що звернення ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" як правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а її заміна новим кредитором проводиться відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 14 серпня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений судами попередніх інстанцій про розгляд справи та не отримував оскаржуваних судових рішень. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором про відступлення прав вимоги не є правонаступництвом. Він не був повідомлений про відступлення прав вимоги, хоча умовами укладеного між ПАТ "КІБ" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" договору такий обов`язок було покладено на ПАТ "КІБ". В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перебування виконавчих листів, виданих на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2014 року, на виконанні в органах державної виконавчої служби. Реєстр боржників, який є додатком до договору про відступлення прав вимоги, не підписаний сторонами цього правочину, а отже, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не набуло права вимоги за кредитним договором. Заміна кредитора з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ПАТ "КІБ", відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги, повинна відбуватися шляхом постановлення судом відповідної ухвали про заміну сторони виконавчого провадження і лише тоді ПАТ "КІБ" має право відступити право вимоги за кредитним договором іншій особі, тобто ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія". Крім того, суди не перевірили, чи був укладений між сторонами нотаріально посвідчений правочин про відступлення прав вимоги за іпотечним договором.
У грудні 2018 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин та переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Законодавець не пов`язує заміну кредитора в зобов`язанні зі згодою боржника, а повідомлення останнього про так заміну має на меті виключно захист інтересів нового кредитора, який бере на себе ризики щодо несприятливих для себе наслідків у зв`язку з неповідомленням боржника про заміну кредитора у зобов`язанні, в тому числі і у випадку виконання зобов`язання боржником первісному кредитору. Таким чином, неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов`язанні не є підставою для відмови в заміні стягувача.
У січні 2019 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" також подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни сторони внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
08 січня 2019 року справа № 362/88/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.