Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 754/6415/18
провадження № 61-44759св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у складі судді Панченко О. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за договором позики в розмірі 60 430,00 дол. США, а також проценти за користування коштами в розмірі 556 573,12 грн та 3 % річних в розмірі 108 522,20 грн.
При зверненні до суду ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне відповідачам майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки "Toyota Corolla", державний номер НОМЕР_1, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 24 травня 2018 року частково задоволено заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященко А. М. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_2
31 травня 2018 року представник позивача - адвокат Лященко А. М. повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на автомобіль марки "Toyota Corolla", кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_3, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднитичи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року, яка залишена без зміни постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященко А. М. про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на автомобіль "Toyota Corolla", кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_3 .
Задовольнивши заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - автомобіль може утруднити виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
24 вересня 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року про забезпечення позову, просив ухвали скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
10 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для накладення арешту на належний йому автомобіль.
Крім того, суд не пересвідчився у існуванні спору між сторонами, не звернув уваги, що ОСОБА_3 не має наміру відчужувати свій автомобіль.
Аргументи інших учасників справи
31 жовтня 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова М. М., який просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана увересні 2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.