ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2020 року
Київ
справа №808/3200/17
адміністративне провадження №К/9901/52420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №808/3200/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, військової частини 3057 Національної гвардії України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року, постановлену у складі: головуючого судді Бойченко Ю.П., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ, відповідач-1), військової частини 3057 Національної гвардії України (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-3) із вимогами:
1.1. визнати незаконними та протиправними дії відповідача-2 щодо утримання із грошового забезпечення позивача військового збору протягом вересня 2015 року по січень 2017 року;
1.2. визнати незаконними та протиправними дії відповідача-2 щодо утримання із грошового забезпечення в лютому 2016 року винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2015 року в розмірі 3013,89 грн;
1.3. визнати незаконними та протиправними дії відповідача-2 щодо нарахування грошового забезпечення за грудень 2016 року;
1.4. визнати незаконними та протиправними дії відповідача-2 щодо нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я у порушення законодавства України;
1.5. визнати незаконними та протиправними дії відповідача-2 та відповідача-1 щодо оформлення та подання відповідачу-3 документів про призначення пенсії по інвалідності позивачу без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%, винагорода за участь в антитерористичній операції, мінімальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціальних проблем, а також вихідна допомога при звільненні;
1.6. зобов`язати відповідача-2 зробити перерахунок одноразової грошової допомоги з урахуванням невиплачених коштів за один календарний рік служби відповідно до наказу МВС України від 04 липня 2014 року №639 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам" і провести індексацію цих грошових доходів та здійснити відповідну виплату;
1.7. зобов`язати відповідача-2 зробити перерахунок грошового забезпечення та здійснити виплату незаконно утриманих коштів у вигляді військового збору за період з вересня 2015 року по січень 2017 року;
1.8. зобов`язати відповідача-2 нарахувати та здійснити виплату позивачу незаконно утриманих коштів за грудень 2015 року у вигляді винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2015 року в розмірі 3013,89 грн;
1.9. зобов`язати відповідача-2 зробити перерахунок грошового забезпечення за грудень 2016 року з урахуванням невиплачених коштів у зв`язку з неправильним нарахуванням грошового забезпечення та здійснити відповідну виплату;
1.10. зобов`язати відповідача-2 та відповідача-1 надати відповідачу-3 довідку про розмір виплаченого позивачу грошового забезпечення за період служби за контрактом у військовій частині 3057 НГУ перед звільненням із 09 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%, винагорода за участь в антитерористичній операції, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціальних проблем, а також вихідна допомога при звільненні;
1.11. зобов`язати відповідача-3 на підставі оновленої довідки відповідача-2 про розмір виплаченого позивачу грошового забезпечення з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, здійснити перерахунок призначеної позивачу з 17 січня 2017 року пенсії по інвалідності та визначити її розмір з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірні виплати;
1.12. зобов`язати відповідача-3 сплатити позивачу пенсію по інвалідності в належному обсязі, починаючи з 17 січня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
1.13. зобов`язати відповідача-3 провести розрахунок різниці між фактично виплаченою позивачу пенсією по інвалідності, починаючи з 17 січня 2017 року, та розміром пенсії по інвалідності, що мала бути обчислена, нарахована та сплачена позивачу з 17 січня 2017 року з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірних виплат та надати цей розрахунок.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року відкрито провадження в справі та призначено попереднє судове засідання.
3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду.
4. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні правовідносини в цій справі виникли з відносин публічної (військової) служби, у зв`язку з чим звернутися до суду позивач мав у строки, визначені частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), - протягом місяця із дня, коли він дізнався про порушення його прав.
5. Як установили суди попередніх інстанцій, про порушення своїх прав позивач дізнався 01 серпня 2017 року, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Водночас до суду позивач звернувся лише 20 жовтня 2017 року, тобто за межами процесуальних строків. При цьому доказів, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для реалізації права на звернення до суду у встановлені частиною третьою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) строки позивач не надав.
6. Суди попередніх інстанцій також не погодилися з посиланнями позивача на те, що предмет позову стосується порушень законодавства, яким врегульовано підстави та порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцю щодо форми оплати праці та відхилили його доводи щодо необхідності застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у частині строку звернення до суду з таким позовом.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що поряд із вимогами, що стосуються розміру грошового забезпечення, які суди попередніх інстанцій безпідставно віднесли до спорів, пов`язаних із проходженням публічної служби, позовна заява містила також вимоги, що стосувалися довідки про розмір виплаченого позивачу грошового забезпечення, строк звернення із якими не був пропущений.
9. Позивач також доводить, що допустив описку в позовній заяві в частині дати, коли йому стало відомо про порушення його прав. Водночас суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не надали йому можливості скористатися своїми правами та надати пояснення та докази на підтвердження фактичної дати, коли йому стало відомо про порушення його прав протиправними діями відповідачів.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про необхідність обчислення строку звернення з цим позовом з урахуванням положень частини третьої статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
11. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Білоусу О.В., Стрелець Т.Г.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
14. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
15. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень КАС України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
16. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
18. Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.