1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



22 травня 2020 року

Київ

справа №604/461/18

адміністративне провадження №К/9901/61803/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №604/461/18

за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сеньків Наталії Анатоліївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року, постановлену у складі: судді-доповідача Ільчишин Н.В., суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції України в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сеньків Наталії Анатоліївни (далі - відповідач) із вимогами: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БР № 485293 від 23 квітня 2018 року за порушення правил дорожнього руху та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутністю події адміністративного правопорушення.

2. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції оскаржило його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року у справі №604/461/18 повернуто скаржнику.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апеляційну скаргу підписано особою, яка немає таких повноважень, адже приєднана до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності мала істотні дефекти, зокрема, на ній відсутня дата засвідчення її копії, а засвідчувальний напис не був скріплений відбитком печатки установи, яка видала довіреність.

6. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції уважав, що вказана довіреність не може бути документом, що підтверджує повноваження представника на підписання апеляційної скарги.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що довіреністю, яку було додано до апеляційної скарги, Департамент патрульної поліції уповноважив Кондрат Л. Р. представляти та/або захищати права та законні інтереси довірителя та його структурних підрозділів у всіх судах з правом підписувати/подавати та отримувати будь-які документи.

9. З урахуванням викладеного скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що приєднана до матеріалів апеляційної скарги довіреність не є тим документом, що підтверджує повноваження представника Кондрат Л.Р. на підписання апеляційної скарги.

10. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

12. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 07 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

13. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

14. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

15. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

17. Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

18. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

19. Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

20. Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за якою довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

21. Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.


................
Перейти до повного тексту