ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2020 року
Київ
справа №808/3457/16
адміністративне провадження №К/9901/31876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Запорізької об`єднаної державно податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (головуючий суддя - Татаринов Д.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гімон М.М., судді - Чумак С.Ю., Юрко Ю.В.)
у справі №808/3457/16
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Запорізької об`єднаної державно податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об`єднаної державно податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Запорізька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення- рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських відносин позивача з ТОВ "ДАМАС ЛОГІСТИК" та спростовують висновки контролюючого органу про відсутність реального виконання укладеного між позивачем та вказаним вище контрагентом договору.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000911304 від 28 жовтня 2016 року, винесене Заступником начальника Запорізької ОДПІ у ГУ ДФС у Запорізькій області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 135 442, 00 грн та донараховано штрафні санкції у сумі 33 860, 00 грн;
- присуджено на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1 693, 05 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередні інстанцій виходили з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на надано достовірних, належних і переконливих доказів того, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або підробними та містять неправдиву, недостовірну інформацію. Суди вказали, що останні в повній мірі підтверджують фактичне виконання умов укладеного позивачем з ТОВ "ДАМАС ЛОГІСТИК" договору у періоді, що перевірявся.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що за результатами аналізу баз даних встановлено відсутність у контрагента будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, а також трудові ресурси, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
01 березня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у період з 19.09.2016 по 23.09.2016 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт №43/08-29-13-04/ НОМЕР_1 від 05 жовтня 2016 року (далі - Акт перевірки, а.с. 11-29).
Згідно висновків Акта перевірки, контролюючи орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п.п. 14.1.36, 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2016 року на суму 3 136 грн
- завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року на 209 721 грн.
Не погодившись з висновками викладеними в Акті перевірки, позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких висновки Акту перевірки викладені в наступній редакції:
"Перевіркою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення п.п. 14.1.36, 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року на 135 442, 00 грн" (а.с. 30-37).
На підставі Акту перевірки та результатів розгляду заперечень, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000911304 від 28 жовтня 2016 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 135 442, 00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 33 860, 50 грн (а.с. 9).
Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ "ДАМАС ЛОГІСТИК" у періоді, що перевірявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються ст. 200 ПК України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України по податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.