ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №810/5329/15
касаційне провадження №К/9901/14127/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (далі - Товариство) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 (суддя - Панова Г.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 (головуючий суддя - Оксененко О.М., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" до Київської Митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125130005/2015/610037/1 від 14.05.2015.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: ним на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару за основним методом було подано Митниці вичерпний перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тоді як Митниця безпідставно відмовила у митному оформлені товару за обраним декларантом методом, з посиланням на відсутність усіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товару, без конкретизації яких саме; рішення про коригування митної вартості товару також не містить відомостей які саме складові митної вартості були документально непідтвердженими та/або містили розбіжності; обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також послідовності визначення митної вартості товару; Митниці помилково був наданий не той висновок експерта торгово-промислової палати, проте це не є підставою для відмови від прийняття митної вартості за ціною контракту відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України; про те, що товар не страхувався, Митниця була повідомлена листом від 13.05.2045 № ЯС-13/05/15-269. Вважаючи рішення Митниці таким, що не відповідає чинному законодавству, позивач просив їх скасувати.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 23.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2016, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходив з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, суд дійшов висновку, що митним органом правильно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, з огляду на неможливість послідовного застосування інших методів, що зумовлено відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості на основі віднімання чи додавання вартості.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.05.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Товариством були надані усі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за першим методом (за ціною договору), в той час, як недоліки, на які вказав митний орган, не є такими, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товарів, та є підставою для відмови у визнанні митної вартості відповідно до положень частини шостої статті 54 Митного кодексу України; вартість перевезення (експедирування) підтверджено рахунком експедитора та довідкою про транспортні витрати, тоді як підтверджувати зазначені витрати будь-якими іншими документами діючим законодавством не вимагається; прайс-лист є документом довільної форми та вимог до його складання законодавством не встановлено.
У запереченні на касаційну скаргу Митниця просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.05.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 19.05.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що з метою митного оформлення поставленого товару на умовах зовнішньоекономічного контракту № 13 від 01.04.2013, укладеного між Товариством (покупцем) та Brodrene Hartmann a.s. (Данія) (постачальником), декларантом було подано до митного органу ЕМД типу ІМ 40 ДЕ №125130005/2015/543640 та задекларовано: упаковки паперові бугорчаті для яєць: 30-місні, сірого кольору, артикул Т142044 124x80x263 CM/EUP EGGTEC-L 144000 шт. Країна виробництва DK (Данія), торгівельна марка - HARTMANN, виробник - Brodrene Hartmann A/S. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. До митного оформлення позивачем було подано пакет документів згідно переліку, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №125/2012/0001344 від 16.04.2015; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 05.05.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2 від 12.05.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Ц-189 від 23.04.2015; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 01.04.2015; рахунок-фактура (інвойс) № 399844/1 від 05.05.2015; пакувальний лист № 2973122 від 05.05.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 40 від 05.05.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 13 від 01.04.2013; договір (контракт) про перевезення ТЕО-1604-2015 від 16.04.2015; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 05.05.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 05.05.2015; декларація про походження товару № 399844/1 від 05.05.2015; прибуткова накладна № 1414 від 21.04.2015; рахунок № 58 від 12.05.2015; копія митної декларації країни відправлення № 5604-2015213887252 від 05.05.2015.
З метою підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару митним органом було додатково витребувано у позивача документи, а саме: переклад експортної митної декларації; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; калькуляцію собівартості товару; прас-лист на відвантажену продукцію. На виконання зазначених вимог 14.05.2015 декларантом було подано до митного органу нову митну декларацію № 125130005/2015/543690 з пакетом документів які вже подавались Товариством (разом з митною декларацією від 12.05.2015 №125130005/2015/543640.001.), а також додаткові документи: лист № ЯС-14/05/15-569 від 13.05.2015, лист № ЯС-14/05/15-572 від 14.05.2015; переклад експертної декларації країни відправлення від 13.05.2015.
За результатами перевірки митної декларації та поданих документів, Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 125130005/2015/610037/1 від 14.05.2015, визначивши митну вартість товарів за резервним методом. Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.