ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №812/1393/16
адміністративне провадження №К/9901/44249/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року (судді: Арабей Т.Г. (головуючий), Геращенко І.В., Міронова Г.М.)
у справі № 812/1393/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Новоайдарського відділення Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Новоайдарського відділення Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 17 серпня 2015 року № Ф-15 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 11 214,43 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на час проведення антитерористичної операції позивач є звільненим від обов`язку своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а контролюючий орган не має законних підстав для формування та направлення вимоги про сплату боргу.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 22 травня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Старобільської ОДПІ від 17 серпня 2015 року № Ф-15 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов`язання ФОП ОСОБА_1 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року до ІІ кварталу 2015 року в сумі 6339,75 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач звільняється від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 цього Закону, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Луганський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 серпня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірна вимога прийнята відповідачем правомірно, оскільки позивач не подав до контролюючого органу ані заяви, ані сертифікату, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, для звільнення його від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску або списання безнадійного боргу відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" достатніми підставами для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населених пунктів, визначених у переліку, зазначеному у статті 2 Закону № 1669, та подання заяви платником єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивач.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Слов`яносербська ОДПІ просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених позивачем доводів, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
22 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем з 14 березня 2013 року та з 15 березня 2013 року перебуває на обліку в Старобільській ОДПІ (Новоайдарське відділення), а з 24 лютого 2016 року - в Новоайдарському відділенні Слов`яносербської ОДПІ; є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За даними картки особового рахунку платника позивач станом на 31 липня 2015 року мав заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 11 214,43 грн, яка утворилася за наступні періоди:
- 21 жовтня 2013 року позивачем нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн, що підтверджено даними картки особового рахунку платника за 2013 рік;
- за даними картки особового рахунку платника за 2014 рік протягом 2014 року позивачем до сплати нараховано єдиний внесок у таких розмірах: 20 січня 2014 року - 1218,67 грн; 22 квітня 2014 року - 1267,95 грн; 21 липня 2014 року - 1267,95 грн; 20 жовтня 2014 року - 1 267,95 грн;
- за даними картки особового рахунку платника за 2015 рік до 31 липня 2015 року позивач нарахував до сплати єдиний внесок у таких розмірах: 20 січня 2015 року - 1267,95 грн; 20 квітня 2015 року - 1267,95 грн; 20 липня 2015 року - 1267,95 грн, 19 жовтня 2015 року - 1323,47 грн.
17 серпня 2015 року Старобільська ОДПІ сформувала та направила ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15 зі сплати єдиного внеску у сумі 11 214,43 грн. Зазначена вимога отримана позивачем.
Крім того, судами також встановлено, що 06 червня 2016 року позивач звернувся до Новоайдарсього відділення Слов`яносербської ОДПІ із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року, за результатами розгляду якої контролюючий орган відмовив у її задоволенні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування
За положеннями частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону № 2464-VІ).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.