ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.003123
адміністративне провадження №К/9901/7366/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року (прийняту у складі головуючого Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Синика Р.П., суддів: Іщук Л.П., Шевчук С.М.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ( далі -відповідач) в якому просить суд:
1.1. - визнати протиправною бездіяльність відповідача;
1.2. - зобов`язати відповідача належним чином розглянути заяву позивача від 28.03.2018 та вжити заходи;
1.3. - стягнути з відповідача солідарно 20000,00 грн. моральної шкоди;
1.4. - виявити і встановити порушення закону щодо тривалого невиконання судових рішень, які набрали законної сили, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення та постановити окрему ухвалу щодо факту навмисного тривалого невиконання рішення суду відповідачем.
2. Обґрунтовуючи вимоги ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не розгляду її звернення від 28.03.2019.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позовні вимоги залишено без розгляду.
4. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду поважними.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційну скаргу позивачка обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій в результаті неповного встановлення фактичних обставин справи дійшли до необґрунтованого висновку.
7.1. Також, позивачка вважає помилковими висновки суду, що вона була обізнана з результатами розгляду своєї заяви ще приблизно в травні - червні 2018 року.
7.2. Крім того, зазначає, що судами не досліджувалось, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суд з поважних причин, оскільки перебувала в лікарні на стаціонарному лікуванні кардіологічного захворювання.
8. Відзив відповідача на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій..
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. 28.03.2018 ОСОБА_1 звернулась із запитом до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
10. 25.04.2018 за вих. № 13.3/7-Д314561.18/13-24 Секретаріатом уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надано відповідь на вказане звернення позивача від 28.03.2018.
11. Позовну заяву позивачем надіслано до адміністративного суду 23.06.2019.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
14. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
15. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
18. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Згідно зі статтею 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.