ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №826/13041/15
адміністративне провадження №К/9901/22718/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року (суддя - Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі №826/13041/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Союз" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Союз" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Будівельний Союз) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року №15926552209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2307878 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 1538585 грн та штрафні (фінансові) санкції - 769293 грн.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях за наслідками здійснення аналізу податкової звітності ПП "Львівопттрейд", а також аналізу діяльності контрагентів зазначеного підприємства, з якими позивач ніколи не мав господарських відносин. Натомість, правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджується належними первинними документами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі призначалась будівельно-технічна експертиза.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди вказали, що досліджені ними первинні документи, а також інші встановлені в ході розгляду справи обставини у своїй сукупності підтверджують рух активів між сторонами при здійсненні спірних операцій.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що перевіркою не було підтверджено виконання контрагентом позивача ремонтних робіт, зокрема через відсутність у останнього достатньої кількості трудових ресурсів. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №32014100000000072 встановлено, що ПП "Євроальянсбуд" створено для прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди реально діючому сектору економіки, у вказаного товариства відсутні основні фонди технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби тощо для ведення господарської діяльності. На переконання скаржника, судами не було надано належної правової оцінки висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 лютого 2017 року № 15462/15-43/15463/15-42, відповідно до якого не видалось за можливе встановити перелік фактично виконаних робіт з ремонту приміщення та їх відповідність об`ємам, зазначеним в акті приймання виконаних підрядних робіт від 31 березня 2014 року. Крім того, позивач не надав до перевірки документів, які б підтверджували якість виконаних робіт, перепусток для робітників (враховуючи діючу на об`єкті контрольно-пропускну систему).
Окремо скаржник наголосив на допущеному апеляційним судом порушенні норм процесуального права, яке виявилось у розгляді справи в порядку письмового провадження з посиланням на те, що суд першої інстанції розглядав цю справу у спрощеному позовному провадженні. Разом з тим, дана справа розглядалась судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження, а ГУ ДФС заявлялось клопотання про розгляд справи за участю його представника, яке судом було проігноровано. Такі обставини, на думку скаржника, свідчать про порушення апеляційним судом вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Наголошено, що надані позивачем як до перевірки, так і до суду первинні документи в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ "Будівельний Союз" та ПП "Львівопттрейд". Додатково рух активів між сторонами господарських відносин також підтверджено актами списання товарів на підприємстві, фотознімками стану будівель до та після проведення ремонтних робіт, нотаріально засвідченими поясненнями директора ПП "Львівопттрейд" ОСОБА_1 . Позивач зауважує, що перед укладенням договору ним було вчинено дії, спрямовані на перевірку означеного контрагента, але за наслідками такої перевірки у ТОВ "Будівельний Союз" були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ПП "Львівоптрейд" має дефекти у правовому статусі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Надаючи оцінку доводу касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя, що є здатністю особи безперешкодно отримати судовий захист за наслідками незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Тобто праву особи на судовий захист кореспондує обов`язок суду з дотримання встановлених законом процедур розгляду відповідних категорій справ.
Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України (з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 15.1 пункту 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України), судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром зі зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.
Відповідно до підпункту 6.1.22 пункту 6.1 глави 6 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (була чинна до 1 січня 2020 року, далі - Інструкція) повістка про виклик (повістка-повідомлення) до суду в адміністративній справі (додаток 14) підписується секретарем судового засідання та надсилається з позначкою "Судова повістка" рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В додатку 14 до зазначеної Інструкції наведено зразки повістки про виклик та повістки-повідомлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.