ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №160/239/19
адміністративне провадження №К/9901/9817/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №160/239/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про часткове визнання протиправним та нечинним рішенням № 636 від 05.07.2018 року, визнання незаконними дії, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (суд у складі головуючої судді - Конєвої С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 січня 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (відповідач-1), Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради (відповідач-2), Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач-3), у якому просило:
- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 636 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" від 05.07.2018р. в частині пунктів 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44 Переліку тимчасових споруд, викладеного у Додатку до Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018р.;
- визнати дії комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасових споруд позивача незаконними;
- протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу повернути на місце розташування за адресою м . Дніпро, вул. Бердянська, 1 тимчасову споруду з жовтого профнастилу з коричневим піддашком, розміром 3x5 метрів, з захисними жалюзі коричневого кольору, або відшкодувати вартість вказаної тимчасової споруди у розмірі 44375,66 грн.;
- протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради та комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради відшкодувати солідарно вартість незаконно демонтованих тимчасових споруд позивача в сумі: тимчасові споруди №1, №3 загальною площею 22,1 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а - 71584,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н01-1107/18); тимчасові споруди №1, №2, №3 загальною площею 42,9 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Бердянська, 1 - 138957,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н02-1107/18); тимчасові споруди №4, №5 загальною площею 27,4 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Бердянська, 1 - 88751,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н03-1107/18); тимчасові споруди загальною площею 15 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект імені Газети "Правда", 2- 117037,00 грн. (звіт про оцінку майна №РDК161013 004); тимчасова споруда загальною площею 8,5 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а - 134227,00 грн. (звіт про оцінку майна №РDК 161018-001); тимчасова споруда загальною площею 10 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, проспект Миру, 17 - 52432,00 грн. (Договір купівлі-продажу торгівельного кіоску від 12.08.2012р.).
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, закрито провадження в адміністративній справі № 160/239/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (відповідач-1) та до Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради (відповідача-2) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування збитків.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, закрито провадження в адміністративній справі № 160/239/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про часткове визнання протиправним та нечинним рішення №636 від 05.07.2018р., визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків.
Також судами роз`яснено позивачу, що розгляд даної категорії спорів у цій справі віднесено до юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.
4. Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 08 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 160/239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тіслав" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про часткове визнання протиправним та нечинним рішенням № 636 від 05.07.2018 року, визнання незаконними дії, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про можливість розгляду даної справи за правилами господарського судочинства. Касатор зазначає, що його позов обумовлений тим, що руйнація споруд, власником яких він є, не є наслідком господарських правовідносин, а є результатом протиправного рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 та неправомірних дій на його виконання відповідачів -1, -2, а також порушення відповідачами -1, -2 "Порядку демонтажу тимчасових споруд", затвердженого рішенням сесії Дніпровської міської ради №43/37 від 24.07.2013 року, що є регуляторним актом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
8. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
10. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
11. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
12. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
13. Як вбачається зі змісту позовної заяви та оскаржуваних судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіслав" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" від 05 липня 2018 року в частині пунктів 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44, 51 Переліку тимчасових споруд, викладеного у Додатку до Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 року; визнання дій Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасових споруд позивача протиправними; повернення на місце розташування тимчасових споруд; відшкодування вартості незаконно демонтованих тимчасових споруд позивача.
14. Закриваючи провадження у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у зв`язку із прийнятим оскаржуваним рішенням позивач позбувся права володіння, користування своїм майном. Тобто, виник спір про право, а тому спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
15. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
16. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року в справі "Вассерман проти Росії" наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
17. Також Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
18. Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.