ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №554/10510/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21047/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 554/10510/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Антонова С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Подобайло З.Г., суддів: Тацій Л.В., Григорова А.М.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області в частині обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Полтавське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25.03.2016 року №18-156/вих16, згідно з ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 1789-ХІІ) без обмеження її граничного розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 30 травня 2016 року постановою Київського районного суду м.Полтави в адміністративній справі № 552/2082/16-а за її позовом до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року з розрахунку 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25.03.2016 року і виплачувати її відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням виплачених сум.
14 липня 2016 року зазначене рішення набрало законної сили. Разом з тим, лише упродовж жовтня-листопада 2016 року відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1, обмеживши її граничний розмір на рівні 10740 грн. На звернення позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру, вона отримала відмову в цьому, повідомленням від 09.12.2016 року №468/М-17. Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 02.03.2015 року № 911-VІІІ (зі змінами від 24.12.2015 року) максимальний розмір пенсії складає 10740 грн.
Такі дії позивач вважає протиправними та просив суд зобов`язати відповідача провести перерахунок її пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 01 лютого 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25.03.2016 року № 18-156/вих16, згідно з ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 1789-ХІІ) без обмеження її граничного розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 640 гривень.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право ОСОБА_1 на перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року з розрахунку 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25.03.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" визнано постановою Київського районного суду м.Полтави від 30 травня 2016 року у справі № 552/2082/16-а, а тому, у відповідності до ст. 255 КАС України, ця постанова є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою від 30.05.2016 року у справі №552/2082/16-а не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно абз. 2 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 призначена 21.12.2010 року, тобто до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 02.03.2015 року № 911-VІІІ, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та законні, а заперечення представника відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 березня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.02.2017р. по справі № 554/10510/16-а залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідно абз. 6. п. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24.12.2015) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Однак, згідно п.2 Прикінцевих Положень Закону України від 02.03.2015р. № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.
Згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Враховуючи те, що позивач є непрацюючим пенсіонером і пенсія призначена йому до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015р. і Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII).
Стосовно доводів апеляційної скарги з посиланням на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, колегія суддів зазначила, що позивачка звернулась до суду з даним позовом саме у зв`язку з незаконним обмеженням розміру її пенсії десятьма прожитковими мінімуми, про що вона дізналась лише в жовтні 2016 року після проведення перерахунку її пенсії.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Так, Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Полтавським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави від 30 травня 2016 року в адміністративній справі № 552/2082/16-а та з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII.
Скаржник зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року.
13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26.06.2019 № 849/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
19 травня 2020 року суддею Тацій Л.В. заявлено самовідвід, мотивований тим, що вона брала участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, внаслідок чого відповідно до частини другої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не може брати участі у вирішенні цієї справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року заяву судді Тацій Л.В. про самовідвід у справі № 554/10510/16-а задоволено та відведено суддю Тацій Л.В. від розгляду цієї справи.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г.