ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №805/3671/15-а
касаційне провадження №К/9901/28513/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2016 (суддя Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (судді: Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сухарько М.Г.) у справі за позовом Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
Добропільська ОДПІ Головного управління ДФС звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" податкового боргу з плати за землю в сумі 13162,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 22.09.2015 за позивачем обліковується податкова заборгованість в сумі 13162,07 грн. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 29.03.2016 відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2016 залишив без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2016.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач зареєстрований і здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція. Тому, у відповідності до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII відповідач є суб`єктом господарювання, який звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Добропільська ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, посилаючись на положення пункту 5.2 статті 5, пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, зазначає, що суди помилково при вирішенні справи застосували норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.09.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 18.05.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 37802956, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.08.2015, є платником податків, свідоцтво № 38181842.
Позивач сформував податкову вимогу від 08.09.2014 № 602-25, відповідно до якої станом на 07.08.2014 сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов`язаннями з орендної плати становить 838,26 грн. Окрім того, станом на 22.09.2015 за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 13162,07 грн із земельного податку, що підтверджується довідкою позивача про наявність заборгованості з податків, зборів, платежів від 22.09.2015 № 2137/10/05-07-23-12-5.
Відповідач 21.01.2015 подав податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої задекларував до щомісячної сплати по 520,02 грн, а також податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої задекларував по 524,03 грн.
Відповідач 05.05.2014 подав податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, відповідно до якої задекларував до сплати 277,57 грн за квітень 2014 року та по 416,35 грн з травня по грудень 2014 року.
Отже, сума заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у відповідача обліковується за період з 30.07.2014 по 30.08.2015.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.