ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №826/23122/15
касаційне провадження №К/9901/19821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2016 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 (судді: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 13657-17 про визначення грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн за 2015 рік.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким введено в дію транспортний податок, прийнятий 28.12.2014, а відповідне рішення Київської міської ради № 58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" прийнято 28.01.2015, то застосування його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11.01.2016 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 13657-17 про визначення грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06.2016 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2016.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Наголошує на тому, що позивач згідно з положеннями підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку, оскільки має власний зареєстрований в Україні легковий автомобіль, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цього Кодексу є об`єктом оподаткування. Обов`язок сплати транспортного податку покладено на позивача після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, тому транспортний податок справляється з 2015 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.09.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 18.05.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючий орган за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2015 № 13657-17 визначив ОСОБА_1 транспортний податок за 2015 рік, оскільки вважав, що згідно з положеннями підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України ця особа є платником транспортного податку через те, що має власний зареєстрований в Україні легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, тип CLS 550, загальний легковий седан- В, об`єм двигуна 4633 куб.см, рік випуску 2012, що використовувався до 5 років і має об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, та відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування.
Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 57 цією Конституції.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII статтю 267 Податкового кодексу України викладено в редакції, за якою запроваджено новий місцевий податок - транспортний податок. Закон України від 28.12.2014 №71-VIII набрав чинності з 01.01.2015.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.