ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №239/702/16-а
адміністративне провадження №К/9901/35179/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі також - відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення у 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі - 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону; зобов`язати відповідача сплатити всі невиплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 23 червня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року позов задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 зазначеного Закону, з урахуванням фактично виплачених сум, з 23 червня 2016 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий останнім у часі, чітко визначає, в якій частині застосовується Закон України "Про пенсійне забезпечення": пріоритетному застосуванню до відносин, пов`язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності Закон України "Про пенсійне забезпечення" не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задоволено. Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі, визначеному статтею 29 цього Закону, що і було здійснено відповідачем у 2007 році, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а саме частини другої статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно цим законом види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Таким чином, згідно із діючим пенсійним законодавством України пріоритетному застосуванню до відносин, пов`язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання підлягає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Скаржник наполягає на тому, що судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційні скарги позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №239/702/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 20 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №239/702/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 травня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, яка призначена на підставі акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом №16 від 29 червня 2006 року та довідки МСЕК від 1 червня 2007 року, згідно якої позивачу встановлена 3 група інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом строком на 1 червня 2008 року, довідкою МСЕК від 15 липня 2015 року 3 група інвалідності підтверджена безстроково і визначено 50 % втрати працездатності.
Відповідачем позивачу призначена пенсія як інваліду 3 групи з трудового каліцтва за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", без врахування норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.