ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №336/2056/17 (2-а/336/212/2017)
адміністративне провадження №К/9901/22625/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2017 року у складі судді Зарютіна П.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А. у справі №336/2056/17 (2-а/336/212/2017) за позовом Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач), яке звернулось до суду з адміністративним позовом до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2017 № 53629123 в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору в сумі 12800 грн.
2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
2.1. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 27.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53629123 в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору в сумі 12800 грн.
2.2. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 27.03.2017 відкрите виконавче провадження №53629123 з виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2011, якою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя зобов`язали здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсії.
3.2. Одночасно державним виконавцем прийнято рішення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
3.3. Уважаючи дії відповідача щодо стягнення з позивача виконавчого збору протиправними, останній звернувся до суду із указаним позовом.
4.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на протиправність оскарженої постанови, виходячи з того, що в силу положень пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" з позивача у даному випадку виконавчий збір стягненню не підлягає.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицький А.В. звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
5.1. Вказує на законність дій відповідача щодо стягнення з позивача виконавчого збору, стягнення якого у даному випадку передбачено Законом України "Про виконавче провадження", саме який підлягає застосування до спірних правовідносин.
6. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
10. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
11. Частинами 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).