ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №2а-0770/2691/12
адміністративне провадження №К/9901/25123/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року (суддя Гаврилко С.Є.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року (головуючий суддя Багрій В.М., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.)
у справі № 2а-0770/2691/12 (876/6876/16)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бока"
до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Бока" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області) (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток, зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено суму податкового зобов`язання за платежем прибутковий податок.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 17.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року, адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2010 року № 000362351/0 в частині податкового зобов`язання у розмірі 26 469 грн, в тому числі за основним платежем - 19 836 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 633грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2010 року № 000372351/0.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2010 року № 00059/1751-1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить залишити скаргу без задоволення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30 квітня 2010 року по 26 травня 2010 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 23/2351/3422158 від 03 червня 2010 року.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення:
- пп. 5.3.1 п. 5.3, п.5.9 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в наслідок чого не сплачено податку на прибуток в сумі 20 835 грн,
- пп. 7.4.4 п. 7.4 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в наслідок чого завищено заявлене та відшкодоване з бюджету відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 692 грн,
- пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до недоврахування податку у розмірі 14 670,39 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом 14.06.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 000362351/0, яким визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 20 836 грн за основним платежем та 7 133 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 000372351/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16 607 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 749 грн;
- № 00059/1751-1, яким визначено податкове зобов`язання зі сплати прибуткового податку у розмірі 14 670,39 грн за основним платежем та 20 788,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 5.4.10 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати платника податку пов`язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів (ПММ) для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов`язків доведення зв`язку таких витрат з його господарською діяльністю.