ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 420/6649/19
адміністративне провадження № К/9901/6247/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/6649/19
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя: Я. В. Балан) від 25 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Ю. М. Градовський, А. В. Крусян, О. В. Яковлєв) від 29 січня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, у якій просила:
- визнати протиправними дії щодо надання листом за № 0119/2359-09-02 від 11 жовтня 2019 року недостовірної та неповної інформації з питань зазначених у запиті на інформацію № ЗПИ-539 від 07 серпня 2017 року;
- зобов`язати надати відповідь на запит на інформацію за № ЗПИ-539 від 07 серпня 2017 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження.
3. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 04 березня 2020 року позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача та установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
5. 07 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
6. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання судового рішення по адміністративній справі № 522/15736/17.
8. До Приморського районного суду м. Одеси, звернулась ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 після зміни ім`я) із адміністративним позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи подану позовну заяву, ОСОБА_1, зазначила, що звернулась до Одеської міської ради із запитом на інформацію стосовно наявності в межах земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, земель, які не підлягають передачі у приватну власність, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України. Відповіддю від 11 серпня 2017 року, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було зазначено, що земельні ділянки за вищезазначеними адресами входять до складу земель, які не можуть передаватись у приватну власність, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.
9. Наголошуючи, що відповідачем було надано недостовірну та неповну інформацію, ОСОБА_1, просила визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати надати відповідь на запит.
10. Постановою Приморського районного суду від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
11. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації за інформаційним запитом від 07 серпня 2017 року № ЗПИ-539.
Зобов`язано Департамент комунальної власності Одеської міської ради надати ОСОБА_1 вичерпну інформацію стосовно правового статусу об`єктів нерухомості та земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".
У решті задоволення позовних вимог відмовлено.
12. Постановою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року, у адміністративній справі № 522/15736/17, касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишено без змін.
13. Листом № 0119/2359/09-02 від 11 жовтня 2019 року, Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив "…на виконання постанови Верховного суду від 06 вересня 2019 року (справа № 522/15736/17) у межах компетенції, надає відповідь на запит на публічну інформацію від 07 серпня 2017 року № ЗПИ-539…".
14. Вважаючи, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, листом № 0119/2359-09-02 від 11 жовтня 2019 року надав ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) недостовірну та неповну інформацію з питань зазначених у запиті на інформацію № ЗПИ-539 від 07 серпня 2017 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у відкритті провадження у даній адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка фактично повторно звернулася в суд із адміністративним позовом з того самого предмета, та із тих самих підстав, та до того самого відповідача, як той, щодо якого набрали законної сили судові рішення у справі № 522/1573/17. А тому, суди вважали, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення і позивачка, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право звернутися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, уважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
17. Позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову та апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.