ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №826/8231/15
касаційне провадження №К/9901/24864/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2016 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 (судді: Оксененко О.М., Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо невизнання безнадійним податкового боргу ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" з податку на землю в сумі 2575516,95 грн та зобов`язати ДПІ у Печерському районі головного управління ДФС у м. Києві списати цей безнадійний податковий борг з картки платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган зобов`язаний був списати податковий борг позивача як безнадійний на тій підставі, що стосовно цього боргу минув строк давності, установлений Податковим кодексом України. При цьому застосування строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, поширюється і на випадки здійснення в суді провадження у справі про стягнення відповідного податкового боргу.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11.04.2016 відмовив у задоволені позову.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2016 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2016.
ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права: пунктів 102.1, 102.2, 102.4 статті Податкового кодексу України, системний аналіз яких свідчить, що застосування строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 18.05.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" звернулось до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві із заявою від 03.12.2014 №265/303, в якій просило прийняти рішення про списання податкового боргу позивача в сумі 2575516,95 грн як безнадійної заборгованості.
ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 18.12.2014 №62944/10/26-55-25-01-10 повідомила позивача про відсутність правових підстав для визнання боргу безнадійним та його списання до закінчення повної процедури погашення податкового боргу, передбаченої чинним законодавством, зокрема, звернення контролюючого органу до суду за наданням дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, та безпосередньої його реалізації для погашення відповідного боргу унаслідок задоволення Окружним адміністративним судом міста Києва постановою від 10.08.2012, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 27.02.2013, позову ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення з ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" податкового боргу в сумі 2 575 516,95 грн. Контролюючий орган наголосив на тому, що станом на 17.12.2014 податкова заборгованість має стягуватися за цим рішенням суду.
Зазначена відмова контролюючого органу у визнанні податкової заборгованості позивача безнадійною була оскаржена позивачем до суду. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 04.03.2015 у справі № 826/1318/15, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 06.04.2015, відмовив у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу з податку на землю в сумі 2575516,95 грн та про зобов`язання списати цей безнадійний податковий борг з картки платника податків. При цьому суд зобов`язав ДПІ у Печерському районі головного управління Міндоходів у місті Києві повторно розглянути заяву ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" від 03.12.2014 № 365/303 "Про списання безнадійного податкового боргу" з урахуванням висновків суду у справі № 826/1318/15 та прийняти рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України.
ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (правонаступник ДПІ у Печерському районі головного управління Міндоходів у місті Києві) на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 826/1318/15 повторно розглянула заяву ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" від 03.12.2014 № 365/303 "Про списання безнадійного податкового боргу" та у листі від 17.04.2015 № 24501/10/26-55-25-01 повідомила позивача про відсутність правових підстав для визнання боргу безнадійним та його списання до закінчення повної процедури погашення податкового боргу, передбаченої чинним законодавством, зокрема звернення до суду за наданням дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, та безпосередньої його реалізації для погашення відповідного боргу унаслідок задоволення Окружним адміністративним судом міста Києва постановою від 10.08.2012, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 27.02.2013, позову ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення з ПАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" податкового боргу в сумі 2575516,95 грн. При цьому контролюючий орган виходив з того, що податковий борг не може бути списаний, оскільки процедура погашення податкового боргу має тривати до повного погашення податкового боргу.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невизнання податкового боргу позивача з податку на землю в сумі 2575516,95 грн безнадійним протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.