ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №826/20450/15
касаційне провадження №К/9901/19515/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015 (судді: Федорчук А.Б., Гарник К.Ю., Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 (судді: Костюк Л.О., Твердохліб В.А., Троян Н.М.) у справі за позовом Приватного підприємства "Айленд" до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
ПП "Айленд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДФС України та ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області, в якому просило визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України податкової накладної від 25.05.2015 №20 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції від 18.06.2015 № 1 та вважати податкову накладну від 25.05.2015 № 20 прийнятою та зареєстрованою 18.06.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті податкової накладної з необґрунтованим посиланням на те, що договір про визнання електронних документів не укладено.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18.12.2015 адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним неприйняття ДФС України податкової накладної від 25.05.2015 № 20 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції від 18.06.2015 №1 та постановив вважати податкову накладну від 25.05.2015 № 20 прийнятою та зареєстрованою 18.06.2015. Стягнув солідарно з Державної фіскальної служби України та ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Айленд" судові витрати в сумі 146,16 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.03.2016 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015.
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська не було встановлено адресу місцезнаходження позивача, за якою було укладено договір визнання електронних документів, а тому цей договір було розірвано в односторонньому порядку, а відтак, правомірно не прийнято податкову накладну, подану засобами електронного зв`язку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.05.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 18.05.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ПП "Айленд" до 07.08.2015 перебувало на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС Луганської області, з 07.08.2015 - в ДПІ у м. Сєверодонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
Позивач 18.06.2015 здійснив спробу зареєструвати податкову накладну від 25.05.2015 №20 засобами електронного зв`язку.
ДФС України 18.06.2015 надіслала позивачу квитанцію № 1 з позначкою "документ не прийнято". Підставою для відмови в прийнятті податкової накладної зазначено: "порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ: " 32418971", код ДПІ: " 1234", не укладено договір про визнання електронної звітності".
Позивач зазначає, що до 27.05.2015 контролюючий орган приймав податкову звітність, однак після 28.05.2015 неодноразово відмовляв у прийнятті податкової звітності засобами електронного зв`язку, посилаючись на відсутність укладеного договору про визнання електронних документів, незважаючи на те, що такий договір був укладений і був дійсним.
Відповідачі зазначають, що підставою для неприйняття податкової накладної слугувало розірвання договору в односторонньому порядку з огляду на те, що місцезнаходження позивача, зазначене при укладенні договору про визнання електронних документів, не було встановлено.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із підпунктом 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 201.8 статті 201 ПК передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.