ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №820/2655/16
адміністративне провадження №К/9901/41439/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Бершов Г.Є., Рільченко І.М.) у справі № 820/2655/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НМУ "Електропівденмонтаж" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НМУ "Електропівденмонтаж" (далі - ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд
визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.03.2016 № 0000031403 та №00000041403;
скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2016 № 0000031403 та №00000041403.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 10.03.2016 №0000031403 та №0000041403. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, ГУ ДФС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Харківській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо контрагентів ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", а також вимоги законодавчих норм, подані позивачем первинні документи не мають юридичної сили з огляду на невстановлення фактичного здійснення господарських операцій.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2014 та валютного законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.02.2016 №40/20-40-22-03-08/04734213, в якому зокрема, відображено висновок про порушення ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", вимог:
пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок прибуток всього у сумі 1606666 грн.;
пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 1785184 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, де вказано про відсутність в них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами.
На підставі названого акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області 10.03.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0000041403, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2677776,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1785184,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 892592,00 грн.;
№0000031403, згідно з яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2409999,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1606666,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 803333,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як з`ясовано судами, відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 27.04.2016, видами діяльності ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" є інші будівельно - монтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; установлення та монтаж машин і устаткування.