ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа №520/2703/19
адміністративне провадження №К/9901/35856/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 (суддя - Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 (судді - Калитка О.М., Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" (далі - позивач, ТОВ "Вентто", Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 № 00000291411 про визначення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 928ʼ 204, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентами - ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс" - підтверджена первинними документами, але контролюючий орган не надав їм належної оцінки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані висновком суду про доведеність ГУ ДФС в судовому процесі правомірності податкового повідомлення-рішення, тоді як позивач не надав доказів на підтвердження господарських операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс".
Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається, зокрема на те, що висновок судів попередніх інстанцій щодо змісту його господарських операцій з ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс" не відповідає обставинам у справі, які суд встановив неповно і неправильно, суперечить нормам матеріального права, зокрема нормам пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач стверджує, що надані ним під час перевірки та в судовому процесі первинні документи підтверджують його господарські операції з придбання у зазначених постачальників товару (поліуретований заповнювач Icosit КС 340/45), а також подальше використання його у власній господарській діяльності, тоді як суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права дійшли до протилежного висновку.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято ГУ ДФС на підставі акта від 06.02.2019 №329/20-40-14-11-11/33900517 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вентто" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, з питань перевірки єдиного внеску за період з 01.10.2017 по 31.12.2018". Згідно з висновками, викладеними в цьому акті перевірки, Товариство порушило норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 195 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "ВЕНТТО" занизило податок на додану вартість, який підлягає сплаті до державного бюджету, на 618ʼ 803,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019р. №00000291411, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 928ʼ 204, 50 грн (в тому числі, 618ʼ 803,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 309ʼ 401,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Висновок ГУ ДФС про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 37ʼ 607,00 грн (за грудень 2017 року та липень 2018 року) та завищення податкового кредиту на 581ʼ 196, 00 грн (за серпень 2018 року) обґрунтований тим, що господарські операції Товариства з придбання товару у ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс" не мають реального змісту, документи, якими оформлені ці операції і на підставі яких Товариство задекларувало податковий кредит, виписані формально з метою незаконної податкової мінімізації. Обґрунтовуючи довід про безтоварність господарських операцій позивача з придбання товару (поліуретований заповнювач Icosit КС 340/45) у цих контрагентів, контролюючий орган посилався на відсутність у ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс" трудових ресурсів (в звітах за формою 1ДФ значиться 1 особа); не підтвердження позивачем належними документами транспортування товару; задіяння в ланцюгу поставок юридичних осіб, які припинені або щодо яких прийняті рішення про припинення та розпочато ліквідаційну процедуру, які не мають необхідних ресурсів для здійснення підприємницької діяльності, а поставка зазначеного товару не відповідає їхній податковій звітності (ТОВ "Молдіс", ТОВ "Фастдел", ТОВ "Люрмінг"), повторюваність ТОВ "Молдіс", яке припинено, в ланцюгах поставок товару до ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Брутекс.
У судовому процесі встановлено, що між ТОВ "Марксвел" (постачальник) та ТОВ "Вентто" (покупець), між ТОВ "Брутекс" (постачальник) та ТОВ "Вентто" (покупець) були укладені договори поставки товару (поліуретований заповнювач Icosit КС 340/45) № 3В-1307/18 від 13.07.2018 та ) № 3107-В від 31.07.2018 відповідно. На підтвердження виконання умов цього договору позивач надав копії видаткових накладних від 01.08.2018 №0012/0108, №0011/0108, №0010/0108, №009/0108, від 01.08.2018 № 0108/1, № 0108/2, № 0108/3.
Розрахунок за товар згідно з наданими позивачем платіжними дорученнями він провів з ТОВ "Продукт Агро Плюс" в серпні 2018 року на підставі договорів від 21.08.2018 № В 2108/4 та від 27.08.2018 № В 2708/5 про відступлення права вимоги, сторонами в яких виступили ТОВ "Марксвел", ТОВ "Брутекс" (первісні кредитори), ТОВ "Продукт Агро Плюс" (новий кредитор) і ТОВ "Вентто" (боржник).
ПДВ в загальній сумі на 581 196, 00 грн, перерахованого в ціні за товар, позивач включив до суми податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2018 року. Ця сума ПДВ відповідає сумі ПДВ в податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ "Марксвел", ТОВ "Брутекс".
Порядок формування платником ПДВ податкового кредиту врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.