ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа №400/1392/19
адміністративне провадження №К/9901/1505/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 (суддя - Птичкіна В.В.) та постанову Пʼятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (суддя-доповідач - Танасогло Т.М., судді Запорожан Д.В., Осіпов Ю.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, виконуючого обовʼязки начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни про скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - ТОВ "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ", позивач, Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач 1), виконуючого обовʼязки начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни (далі - в.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишина О.А., відповідач 2), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010635005 від 14.02.2019.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте з порушенням норм пунктів 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного накладення на Товариство штрафу. На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію пропорційності з огляду на те, що податкові накладні, за порушення строків реєстрації яких на нього накладено штраф, не підлягають видачі покупцю, не приймають участь у формуванні податкового кредиту інших платників податку на додану вартість та не впливають на стан розрахунків з бюджетом за податковими зобовʼязаннями. Як на підставу позову позивач, крім того, посилається на те, що в.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишина О.А. не є керівником контролюючого органу та уповноваженою особою цього органу, тому не мала права підписувати податкове повідомлення-рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2019, залишеним без змін постановою Пʼятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0010635005 в частині накладення штрафу у сумі 14, 96 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, застосовуючи норму пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України з урахуванням висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, виходили з того, що податкові накладні, дотримання строку реєстрації яких стосується спір, складені Товариством на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою податку 20 відсотків, відтак виключення, встановлені зазначеною нормою, на ці податкові накладні не поширюються. Крім того, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнали безпідставними твердження позивача щодо підписання податкового повідомлення-рішення неуповноваженою особою контролюючого органу, оскільки в.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишина О.А. мала відповідні повноваження згідно з наказами начальника ГУ ДФС від 19.11.2018 №2551 та від 27.12.2018 №511-0.
Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 та постанову Пʼятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що податкові накладні, які не надаються отримувачам (покупцям) товарів (послуг), підпадають під виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, оскільки встановлені нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України виключення стосуються випадків: 1) коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю); 2) коли податкова накладна складена на постачання товарів (послуг) для операцій, які звільнені від оподаткування; 3) коли податкова накладна складена на постачання товарів (послуг) для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. На думку позивача, внаслідок можливого неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платника податку, яке допускає ця норма, з огляду на положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, вона повинна застосовуватися на користь платника. Окремо позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно відхилений його довід щодо підпису оспорюваного податкового повідомлення-рішення неуповноваженою особою.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, ГУ ДФС просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі акта камеральної перевірки від 23.01.2019 № 231/14-29-50-05-06/40847007. Згідно з висновком, зробленим в цьому акті, Товариство порушило пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації 109 податкових накладних, виписаних з 31.01.2017 по 27.10.2017 на загальну суму ПДВ 896584,14 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 №0010635005, відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 255 594,64 грн, встановлений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовʼязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;