ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №820/10523/15
адміністративне провадження №К/9901/12909/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року (суддя Зінченко А.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року (головуючий суддя Русанова В.Б., судді: Присяжнюк О.В., Курило Л.В.)
у справі № 820/10523/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС
про скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.12.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року, адміністративний позов задовольнив. Скасував рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 10 липня 2015 року №1/0000014600.
При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення відповідачем прийнято не правомірно, поза межами повноважень та не в спосіб, встановлений законом.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Податковий орган зазначає, що судами неправильно та неповністю з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджено наявні у справі докази, зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство стверджує, що спірним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції за неправомірну бездіяльність податкового органу. Крім того, відповідач ігнорує фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за лютий 2015 року задекларовано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 2 183 668,58 грн. Задекларований єдиний внесок, термін сплати якого сплинув 21.03.2015 року, фактично сплачено 26.06.2015 року.
03.04.2015 року податковим органом винесена податкова вимога № Ю-96-25 на загальну суму 6 234 830,02 грн, до якої включена заборгованість підприємства зі сплати єдиного соціального внеску за лютий 2015 року, штрафні санкції за порушення строків оплати єдиного соціального внеску за лютий 2015 року.
15.04.2015 року зазначена податкова вимога оскаржена позивачем до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, повідомлення про направлення скарги вручено також СДПІ ОВП у м. Харкові, що підтверджується вхідним штампом, рекомендованим листом про відправлення (вручення).
Рішення про результати розгляду скарги позивача на податкову вимогу від 03.04.2015 року не прийнято, доказів його прийняття та направлення позивачу, станом на час розгляду справи в суді, суду не надано.
10.07.2015 року відповідачем прийнято рішення № 1/0000014600 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2015 року по 26.06.2015 року в загальній сумі 1 218 442,91 грн (в тому числі штраф в розмірі 894 946,24 грн, пеня - 323 496,67 грн.
Вказані обставини не є спірними між сторонами, та не поставлені під сумнів доводами касаційної скарги.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі Закон 2464).
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону 2464 (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.