ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
Київ
справа №753/13567/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 09.03.2016 (суддя Даниленко В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 (головуючий суддя Грибан І.О., судді: Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі №753/13567/15 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі Київська митниця, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці у справі про порушення митних правил №0386/125130003/15 від 23.07.2015 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 09.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Київська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської митниці на Дарницького районного суду м.Києва від 09.03.2016 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 у справі №753/13567/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №753/13567/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 16.05.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що постанова про порушення митних правил була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Оскільки позивач не скористався правом ініціювати проведення фізичного огляду товару, що призвело до вчинення ним порушення митних правил. Відповідача зазначив, що крім сертифікату походження товару, позивач не надав інших документів (технологічних схем, експертних висновків), з яких можна отримати достовірну та беззаперечну інформацію про дійсну країну виробництва товару. Крім того, Київська митниця вказує про наявність вини позивача у вчиненні порушення митних правил, наводить визначення вини особи на підставі Кримінального кодексу України та протиправної мети, що полягає у неправомірному звільненні від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. У касаційній скарзі Київська митниця просить скасувати постанову Дарницького районного суду м.Києва від 09.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, відповідно до яких, ОСОБА_1 вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою. Звертає увагу, що рішення про коригування митної вартості товару, як рішення суб`єкта владних повноважень, стосується ТОВ "АКРУКС", при цьому, саме за цією юридичною особою визначається право на таке оскарження. У запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працює на посаді агента з митного оформлення вантажів та товарів ТОВ "АКРУКС".
11.06.2015 позивачем, задекларовано товар, найменування та опис якого зазначено в графі 31 електронної митної декларації від 11.06.2015 №125130003/2015/508335, поданої до Київської митниці разом з товаросупровідними документами. Задекларований товар - батарейки, торговельна марка VARTA, країна виробництва: CN., виробник: VARTA Consumer Batteries GmbH & Co", ввезено в Україну відповідно до контракту від 15.05.2015 №15-05/15, укладеного між ТОВ "АКРУКС", що є одержувачем товару та англійською компанією "LISTON ASSOCIATES LIMITED". Відправник товару - польська компанія "Sukces Sp.z.o.o".
Відповідно до поданої декларації митну вартості товарів визначено із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Під час митного огляду товару працівниками митниці виявлено, що маркування на первинній упаковці частини товару не відповідає відомостям, що зазначені позивачем у митній декларації про країну виробництва - Китай. Виявлені розбіжності зафіксовано актом митного огляду товарів від 11.06.2015 №125130003/2015/508335. Відповідно до зазначеного акту огляду митним органом виявлено, що на первинній упаковці частини товару: батарейка ENERGY ААА, BLI 2 (21600 наборів) - 43200шт.; батарейка SUPERLIFE BABY FOL2 VARTA (10560 наборів) - 21120шт.; батарейка SUPERLIFE MONO BLI 2 VARTA (12600 наборів) - 25200шт. наявне маркування - вироблено в Польщі (MADE IN POLAND) та батарейка MAX T. AAА BLI 4 VARTA (15000 наборів)- 60000шт.; батарейка MAX T. AA BLI 4 VARTA (15600 наборів) 62400шт.; батарейка ENERGY АА, BLI 2 (20000 наборів) - 40000шт. наявне маркування - вироблено в Німеччині (MADE IN GERMANY).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2015 №125130003/2015/000001/2, відповідно до якого митна вартість товару №1/1 визначена за резервним (шостим) методом у розмірі 0,2747 доларів США за одну штуку (батарейку).
З вказаного рішення вбачається, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що був заявлений позивачем, не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Після прийняття рішення про коригування митної вартості від 12.06.2015 №125130003/2015/000001/2 та отримання картки відмови в митному оформленні від 16.06.2015 №125130003/2015/00004 у встановлені строки декларантом здійснено новий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з урахуванням визначеної митницею митної вартості товарів та сплачено митні платежі з урахуванням цього Рішення відповідно до розділу Х Митного кодексу України шляхом надання фінансової гарантії. Позивач подав нову митну декларацію від 18.06.2015 №125130003/2015/508403 за якою товар був оформлений в режимі ІМ 40 та випущений у вільний обіг.
Враховуючи акт митного огляду товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, Київська митниця дійшла висновку про наявність у діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв`язку з чим було складено протокол про порушення митних правил від 16.06.2015 №0386/125130003/15 та винесено постанову про порушення митних правил від 23.07.2015 №0386/125130003/15 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1ʼ197ʼ737,85грн.
Митний орган вказав, що для митного оформлення товарів ОСОБА_1, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 399245,95грн. заявлено в митній декларації від 11.06.2015 №125130003/2015/508335 неправдиві відомості щодо країни виробництва товару, необхідні для визначення його митної вартості. Київська митниця посилається на те, що ОСОБА_1 безпідставно на власний розсуд не скористався наданим йому законом правом проведення фізичного огляду товару, що призвело до вчинення останнім порушення митних правил.
Позивач не погодившись з вказаною постановою, вважаючи її протиправною з підстав відсутності у його діях складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, звернувся до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що декларування товару та визначення митної вартості здійснював відповідно до статтей 257, 264 Митного кодексу України, на підставі інформації, зазначеної у товаросупровідних документах, які не містили розбіжностей та ознак підробки. Митним органом не висловлено жодних сумнівів щодо достовірності поданих документів. Країну виробництва товару - Китай, задекларував з урахуванням відомостей, наявних у інвойсі від 03.06.2015 № 030615/01 та сертифікаті про походження товару від 09.06.2015 №PL/MF/AD, який підтверджує, що країною походження товару №1 (код УКТ ЗЕД 8506101100, вагою нетто 7582,994кг) є Китай (CN). Вважає, що з урахуванням змісту частини другої статті 36 та частини першої статті 40 Митного кодексу України, країну виробництва вказав правильно. У декларації митної вартості вказав всі необхідні відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, надав всі основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Позивач зазначив, що умислу і мети заявити неправдиві відомості про країну виробництва товару та зменшити розмір митних платежів не мав, а інформація про країну виробництва не стосується відомостей, які підтверджують заявлені числові значення складових митної вартості товарів.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач наголошував, що крім сертифікату походження товару, позивач не надав інших документів (технологічних схем, експертних висновків), з яких можна отримати достовірну та беззаперечну інформацію про дійсну країну виробництва товару, не здійснив фізичний огляд товару та не оскаржив рішення про коригування митної вартості, що свідчить про його згоду з таким рішенням.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що країна походження товару позивачем задекларована відповідно до супровідних документів на товар, у тому числі, сертифікату походження, що виданий компетентним органом. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що сума, яка застосована митним органом для розрахунку суми штрафу є несплаченою сумою митних платежів. Прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару не може однозначно свідчити про вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини другої статті 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 40 МК України встановлено, що у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.