ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №160/4401/19
провадження №К/9901/36823/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складів суді Баранавського Р.А. від 03 липня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Малиш Н.І., Білак С.В., Шальєвої В.А. від 30 жовтня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просили:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови їм в перерахунку пенсії як вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, у порядку статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести їм перерахунок та виплату пенсії як вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.10.2017 у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суд від 30 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернуто.
4. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто. Посилання ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 на пункт 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як на підставу звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення їх від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулися із касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом.
7. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
8. Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з апеляційною скаргою.
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
10. Апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документів про сплату судового збору.
11. Надано десятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів, що підтверджують скрутний матеріальний стан скаржників, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги, або ж документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
12. На виконання вимоги ухвали від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому, посилаючись на пункт 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору звільняються громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказують на те, що вони звільнені від сплати судового збору. На підтвердження до клопотання додані копії посвідчень дружини померлого громадянина із числа (ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана із Чорнобильською катастрофою) та члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.
13. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
14. Апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року повернуто, на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її недолік у встановлений судом строк не усунуто.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обґрунтована тим, що від сплати судового збору звільняються громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
16. У відзиві на касаційну скаргу, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області посилаючись на законність ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, просить касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17.Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання апеляційної скарги) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
20. Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни встановлено Порядком видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.