1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



19 травня 2020 року

м. Київ

cправа № 903/543/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: Поддимай А.Б.,

відповідача: Самчук А.М., Тимощук Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тимощук Наталії Дмитрівни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020

та рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2019

у справі № 903/543/19

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до Фізичної особи-підприємця Тимощук Наталії Дмитрівни

про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем,



В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тимощук Наталії Дмитрівни про стягнення 24 816 грн. неустойки за прострочення виконання обов`язку з повернення торговельного місця за період з 14.01.2019 по 15.07.2019 та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем № 1954, загальною площею 18,60 м2, що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул. Карпенка-Карого, 1, м. Луцьк, шляхом демонтажу малої архітектурної форми.

Позов обґрунтований тим, що договір оренди торговельного місця №1-13/1954/18 від 01.07.2018 є припиненим з 01.01.2019 і відповідач протягом десяти днів після припинення дії договору зобов`язаний був звільнити торговельне місце від малої архітектурної форми, проте цього не здійснив, у зв`язку з чим йому нараховано 24 816,00 грн. неустойки в подвійному розмірі плати за користування торговою площею на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виходячи із щомісячної орендної плати 2 046,00 грн. згідно з п. 4.1 договору.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.08.2019 роз`єднано позовні вимоги Волинської обласної спілки споживчих товариств до Фізичної особи-підприємця Тимощук Наталії Дмитрівни про стягнення 24 816 грн. неустойки за прострочення виконання обов`язку з повернення торговельного місця за період з 14.01.2019 по 15.07.2019 та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем №1954, загальною площею 18,60 м2, що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул . Карпенка - Карого, 1, м. Луцьк, шляхом демонтажу малої архітектурної форми, виділивши їх у самостійні провадження. Вимогу про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем шляхом демонтажу малої архітектурної форми постановлено розглядати у межах справи № 903/543/19.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.09.2019 (суддя Гарбар І.О.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (колегія суддів у складі: Коломис В.В. - головуючий, Миханюк М.В., Саврій В.А.), позов задоволено. Вирішено усунути перешкоди в користуванні Волинською обласною спілкою споживчих товариств торговельним місцем №1954 шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Тимощук Наталії Дмитрівни (демонтажу малої архітектурної форми) з торгівельного місця № 1954, загальною площею 18,60 м2, що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою вулиця Карпенка-Карого, 1 в місті Луцьку.

Судами обох інстанцій встановлено, що між Волинською обласною спілкою споживчих товариств (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Тимощук Наталією Дмитрівною (орендарем) 01.07.2018 укладено договір оренди №1-13/1954/18 торговельного місця, відповідно до п. 2.1 якого сторони встановили, що предметом договору є торговельне місце № 1954, загальною площею 18,60 м2, що розташоване на Завокзальному ринку в м . Луцьку, по вул. Карпенка Карого, 1 для розміщення об`єкта торгівлі (малої архітектурної форми).

Згідно з п. 3.1 договору вступ орендаря у користування торговельним місцем настає одночасно з підписанням сторонами даного договору. Підписання даного договору свідчить про те, що орендар отримав в користування торговельне місце.

Після закінчення строку оренди, передбаченого цим договором або у випадку дострокового припинення договору, орендар зобов`язаний протягом 10 календарних днів повністю звільнити торговельне місце та виконати інші свої зобов`язання перед орендодавцем в тому числі грошові (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розмір орендної плати за торговельне місце складає 2 046 грн. на місяць в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок орендодавця, не пізніше 20-го числа поточного місяця (розрахунковий місяць).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць після першого місяця дії договору визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на офіційний індекс інфляції за попередній місяць. При цьому скоригована сума орендної плати не може бути нижчою за встановлену договором.

Відповідно до п. 8.1 договору, сторони дійшли згоди, що цей договір є укладеним по 31.12.2018.

В свою чергу, Волинська обласна спілка споживчих товариств 30.01.2019 звернулася до ФОП Тимощук Н.Д. з листом №6 від 30.01.2019, в якому просила протягом 10 календарних днів повністю звільнити торговельне місце. Також в даному листі Волинська ОССТ повідомила, що даний договір на новий строк укладатися не буде.

Даний лист відповідачем отримано нарочно 30.01.2019, однак станом на 16.07.2019 торговельне місце № 1954 від металоконструкції звільнено не було.

На підтвердження факту продовження користування відповідачем об`єктом оренди після закінчення дії договору, комісією в складі: Голяра В.В. - головного інженера ринку, Хомич C.Л - інспектора з основної діяльності, Гринчука І.С. юриста Волинської облспоживспілки, був складений акт обстеження торговельного місця №1954 від 16.07.2019.

Зазначене стало підставою для звернення Волинської обласної спілки споживчих товариств до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір оренди торговельного місця припинив свою дію з 31.12.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, небажанням орендодавця продовжувати термін дії угоди на наступний період часу, повідомленням про це орендаря, здійсненим у встановленому порядку орендодавцем.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами обох інстанцій неправильно застосовано ч. 1 ст. 764 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідач не отримував листа з волевиявленням орендодавця про припинення договору. Наявні у справі докази не є належними та допустимими. Відповідач сплатив кошти за оренду майна, і вони прийняті орендодавцем на підтвердження фактичного продовження договірних відносин між сторонами. Протягом шести місяців відповідач безперешкодно і відкрито користувався орендованим майном, водночас навіть на 2020 рік орендодавець надав на підпис та уклав договір про технічне забезпечення електропостачання споживача до вказаного торгового місця, що засвідчує визнання договірних стосунків. Також позивач не має право розривати договори оренди в силу чинності рішення Луцької міської ради від 05.05.2011 № 9/43, котрим передбачено, що розірвання договору оренди торгових місяць з ініціативи позивача слід погоджувати з Луцькою міською радою.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.03.2020 та надано строк на подання відзиву на скаргу до 13.03.2020.

До Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на правильність викладених в ній висновків.


................
Перейти до повного тексту