Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 405/2648//18
провадження № 51-4763 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Браїло І.Г.,
захисників Радкевича В.М., Воробйова В.В. ( в режимі
відеоконференції),
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 ( в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Радкевича В.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2019 року і захисника Воробйова В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201812002002135, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу 15 березня 2012 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, покарання відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Зараховано у строк покарання період попереднього ув`язнення з 08 березня 2018 року по 13 грудня 2018 року включно, з розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 13 грудня 2018 року.
Цим же вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Зараховано у строк покарання період попереднього ув`язнення з 08 березня 2018 року по 14 травня 2018 року включно, з розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання. Вирішено питання про речові докази та судові витрати у провадженні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими у тому, що вони, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливого мотиву та з метою заволодіння чужим майном, 08 березня 2018 року о 09 год. 19 хв., на автомобілі "Ford Scorpio" д.н.з. НОМЕР_1 приїхали до магазину "Черняхівський м`ясокомбінат", який розташований на розі вулиць Преображенської та Жуковського в м. Кропивницькому. ОСОБА_2, вийшовши із автомобіля, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 та почав жестикулювати, вдаючи із себе глухонімого, і хапати за ящик з квітами. У цей час ОСОБА_1, знаходячись за кермом автомобіля, із відкритими дверима, попросив ОСОБА_3 щоб той приніс хороші квіти, при цьому тримав в руках сигнальний пістолет калібру 9 мм.ОСОБА_3 підніс три букети квітів до машини, але ОСОБА_2 вихопив їх в нього з рук та кинув на землю і знову почав забирати ящик з тюльпанами, однак ОСОБА_3 став йому на заваді. Після цього, потерпілий почув гучний постріл, розвернувся та помітив ОСОБА_1, який сидячи за кермом автомобіля, перезарядив пістолет та направив на нього. Боячись за власне життя та здоров`я, ОСОБА_3 перестав перешкоджати їх діям, внаслідок чого ОСОБА_2 вихопив у потерпілого коробку із квітами тюльпанів сорту "Форготтен" в кількості 106 одиниць, вартістю 2120,0 грн., закинув її на заднє пасажирське сидіння автомобіля, на якому вони разом із ОСОБА_1 з місця вчиненого зникли.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Радкевич В.М. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження за відсутності в діянні останнього складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що місцевий суд залишив поза увагою те, що:
- не доведено факт попередньої змови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- пістолет, як речовий доказ, відсутній у матеріалах провадження.
В свою чергу, апеляційний суд допущені порушення проігнорував, апеляційні скарги сторони захисту належним чином не розглянув та не надав відповідей на викладені у них доводи.
Всупереч ст. 404 КПК України повторно усіх доказів не дослідив.
Також у матеріалах провадження відсутній аудіозапис судового засідання апеляційного суду за 18.06.2019 р.
Вказує на невідповідність судових рішень вимогам ст.370 КПК України, через їх незаконність, необґрунтованість та невмотивованість.
В решті висловлює доводи, що стосуються неповноти, однобічності судового розгляду, оскарження фактичних обставин, а також оскаржує докази, надає їм власну оцінку, відмінну від тієї, що надана судами.
Захисник Воробйов В.В. у поданій ним скарзі порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та призначення нового розгляду.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що апеляційний суд :
-не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги щодо необхідності перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 на ч.1 ст.296 КК України через відсутність у нього умислу на вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб;
- всупереч ст.404 КПК України повторно усіх доказів не дослідив;
- ухвала підписана не тим складом суду, який здійснював апеляційний розгляд.
-ухвала не відповідає вимогам ст.370 КПК України, через її незаконність, необґрунтованість та невмотивованість.
В решті висловлює доводи, що стосуються оскарження фактичних обставин.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджені та їх захисники вимоги касаційних скарг підтримали та просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів викладених у скаргах, заперечив проти їх задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
При цьому, згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Захисники у касаційних скаргах, серед іншого, посилаються на однобічність та неповноту судового розгляду, оскаржують фактичні обставини справи, а також не погоджуються із оцінкою доказів, ставлять їх під сумнів, втім наведене з огляду на положення як ст.433, так і ст. 438 КПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і не є предметом перегляду.
Перевіряючи доводи касаційних скарг сторони захисту, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
З положень ст. 94 КПК України слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.