Постанова
іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 320/5863/19
провадження № 51-140км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Оверчук Ю.О.,
скаржника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року про повернення йому апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі, Коротаєвої Ю.В. про закриття кримінального провадження №42019080000074.
На вказану ухвалу ОСОБА_1 5 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 13 грудня 2019 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 з тих мотивів, що її було подано з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді й питання про поновлення цього строку апелянт не порушує. Своє рішення суд мотивував тим, що скаржник був присутнім при розгляді скарги в місцевому суді, а тому початок перебігу строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ухвали слідчого судді є дата оголошення рішення слідчого судді - 14 листопада 2019 року. Крім того, як на додатковий аргумент обґрунтування своїх висновків щодо необхідності повернення ОСОБА_1 апеляційної скарги апеляційний суд послався на висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 51-6470кмо18 (справа № 461/1434/18).
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що судовий розгляд в суді першої інстанції було здійснено за його участі у режимі відеоконференції із Державною установою "Запорізький слідчий ізолятор" (далі - ДУ "Запорізький слідчий ізолятор"). Проте оголошення ухвали слідчого судді місцевого суду було здійснено за його відсутності, копію якої йому було вручено 3 грудня 2019 року, а 5 грудня 2019 року він подав апеляційну скаргу, отже строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропустив. На вказані обставини апеляційний суд уваги не звернув і безпідставно повернув апеляційну скаргу.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор вважав, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
Мотиви суду
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та іншими законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Основного Закону України, ст. 7, ч. 6 ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження мають узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує на тому, що відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.