Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 542/461/17
провадження № 61-43923 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Стовбино-Долинська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Новосанжарська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 19 червня 2018 року у складі судді Лизенка А. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (далі - Стовбино-Долинська сільська рада),
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - Новосанжарська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_4, яка залишила заповіт щодо належного
їй майна. Відповідно до змісту заповіту він є спадкоємцем 1/2 частини земельної частки (паю), площею 4,82 га, яка розташована на території
Стовбино-Долинської сільської ради. Спадкоємцем іншої частини
земельної ділянки є ОСОБА_3 . Право власності ОСОБА_4
на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 03 листопада 2005 року серії ПЛ
№ 237596.
Вказував, що він вчасно звернувся до Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори було прийнято постанову, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право
на спадщину, так як у Державному земельному кадастрі земельна ділянка
з вказаним кадастровим номером належить не ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 19 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку, площею 4,82 га, що розташована на території Стовбино-Долиньскої сільської ради, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 листопада 2005 року серії ПЛ № 237596, зареєстрованого
в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю
та на право постійного користування землею, договорів оренди землі
за № 010554500026, у порядку спадкування за заповітом після померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 прийняв спадщину, оскільки звернувся до нотаріальної контори із заявою
про прийняття спадщини у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України. При цьому помилка у кадастровому номері та відсутність механізму
її виправлення, як наслідок неможливість державної реєстрації прав
на земельну ділянку, є нелегітивним втручанням держави у право особи
на мирне володіння майном.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 19 червня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що наявність спору щодо чинності заповіту не створює об`єктивну неможливість розгляду цієї справи по суті, склад відповідачів у справі є належним, а районний суд вірно застосував статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 411
ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 26 жовтня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 542/461/17 із Новосанжарського районного суду Полтавської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій
не врахували, що позивач не є власником спірної земельної ділянки,
а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не вказував
про існування помилки у кадастровому номері спірної земельної ділянки.
Вказує, що ОСОБА_1 не оскаржив постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, питання належності правовстановлюючого документу
на земельну ділянку в судовому порядку не вирішувалося.
Крім того, суди проігнорували вимоги пункту 6 частини першої статті
251 ЦПК України та не зупинили провадження в указаній справі, незважаючи на об`єктивну неможливість її розгляду до розгляду справи
про визнання заповіту недійсним. Також безпідставно не було залучено
до участі у справі ОСОБА_5 та не враховано, що спадкоємці
за заповітом жодної участі у догляді за спадкодавцем та її похованні
не приймали.
При цьому суди безпідставно послалися на статтю 1 Першого протоколу
до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
так як позивач не є власником земельної ділянки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу,
в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними
та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Крім того, у листопаді 2018 року ОСОБА_3 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судузаяву (по суті відзив на касаційну скаргу), проте вона не надіслана іншим учасникам справи, а тому
до розгляду не приймається (частина четверта статті 395 ЦПК України).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду