Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 404/5203/19
провадження № 61-22539св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
заінтересовані особи: ОСОБА_3, Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року у складі судді Мохонько В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Мурашко С. І., Кіселик С. А.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 на строк 6 місяців, яким просила визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно неї та малолітньої доньки, а саме:
- заборонити наближення на 500 м до місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, або місця перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 та/або переслідувати їх, і в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви зазначила, що між нею та ОСОБА_3 13 квітня 2016 було укладено шлюб, від якого сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає з нею та перебуває на її утриманні.
З 21 листопада 2018 року на розгляді в Подільському районному суді м. Києва знаходиться її позов про розірвання шлюбу, оскільки подружні відносини між сторонами фактично припинені, спільно вони не проживають, господарства не ведуть.
Не зважаючи на припинення шлюбних відносин та спільного побуту, ОСОБА_3 постійно переслідує їх з донькою, ображає, принижує, погрожує, залякує, на ґрунті ревнощів та матеріальних домагань. Образи, приниження честі та гідності, нецензурна лайка, слідкування, в тому числі й за телефонними розмовами, Інтернет спілкуванням, доповнилося рукоприкладством, погрозами відібрати дитину та погрозами вбивством. Весь цей негатив, відбувався і продовжує відбуватися у присутності малолітньої доньки ОСОБА_4 . Вона (заявниця) вимушена була повернутися до батьків у м. Кропивницький, хоча місце її проживання - м. Київ, щоб уникнути психологічного насильства з боку чоловіка і не наражати себе та доньку на небезпеку.
Однак, ОСОБА_3 тричі протягом періоду з грудня по лютий 2018-2019 років приїздив до м. Кропивницький відвідати дитину, не маючи в цьому заперечень, однак всі рази вчинював фізичне та психологічне насильство.
Так, 01 грудня 2018 року біля 22:00 год. ОСОБА_3 приїхав навідати доньку до м. Кропивницького. Заявниця, незважаючи на хворобу дівчинки та пізню годину доби, із розумінням поставившись до батьківських почуттів, дозволила побачитися і поспілкуватися з дитиною. Взявши на руки ОСОБА_4 і знаючи з її слів що дитина хвора, ОСОБА_3 різко змінився в поведінці, став агресивним, погрожуючи насильством та позбавленням можливості їй спілкуватися з дитиною, намагався силоміць відібрати доньку. Незважаючи, що дівчинка була в піжамі і хвора бронхітом та ГРВІ, у зимову пору року, ОСОБА_3 вибіг з нею з квартири на вулицю, пробігши через весь двір, насильно закрив дитину у холодному автомобілі, не звертаючи увагу на те, що донька плакала та кричала. Лише після виклику та прибуття поліції ОСОБА_3 віддав дитину.
ОСОБА_3 наполягав, щоб дружина вийшла з ним знову на вулицю до автівки поговорити. Вона погодилась, в надії вмовити його у подальшому не застосовувати до неї і доньки насильницьких дій, але в авто чоловік погрожував їй вбивством пістолетом, якщо вона не відкличе позовну заяву про розірвання шлюбу і не віддасть йому дитину. За наслідками цих подій вона звернулася до міського відділу поліції із заявою про вчинений злочин.
Вказує, що погрози вбивством сприймала реально, переконана, що кривдник може їх здійснити з огляду на ті факти насильства, які він застосовував до неї, а тому були і є всі підстави боятися за своє життя та життя і здоров`я своєї дитини.
Результатом домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3, стало те, що у дитини стався сильний нервовий стрес, вона була дуже налякана. Ускладнився стан і перебіг бронхіту та ГРВІ через перебування на холоді в одній піжамі. Психологічний і медичний стан дитини об`єктивно підтверджується долученими до заяви висновком психологічного обстеження ОСОБА_2 від 06 грудня 2018 року та довідкою медичного закладу від 04 грудня 2018 року.
Така поведінка батька дитини продовжується протягом року. Так, повторно 06 лютого 2019 року о 16:00 год. ОСОБА_3 разом із двома особами, з метою викрадення дитини, вдерся до квартири батьків заявниці. Саме в цей час в квартирі перебувала її бабця, донька та сестра. Мати ОСОБА_5 викликала поліцію та працівників соціальних служб. Але, бажаючи досягти задуманого і викрасти ОСОБА_4, ОСОБА_3, нехтуючи проханнями працівників поліції і соціальних служб, застосовуючи силу, утримуючи перед собою доньку, яка від злочинних дій батька була налякана і плакала, прикриваючись дитиною, як щитом, наражаючи її на небезпеку, рухаючись прямо на працівників поліції, намагався вийти з квартири з роздягнутою дитиною на вулицю, на мороз. Працівники поліції відібрали дитину у ОСОБА_3, а його доставили до відділу поліції.
Внаслідок протиправних дій кривдника, телефонних погроз, переслідувань вона постійно хвилюється за свою безпеку та безпеку своєї доньки. Численні звернення з приводу незаконності дій ОСОБА_3 до поліції, будь-якого позитивного результату не принесли. Вважає себе і доньку постраждалими від сімейного насильства і просить застосувати відповідні заходи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису - задоволено частково.
Встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладено на нього терміном на 6 місяців наступні заходи обмежувального припису:
- заборонено ОСОБА_3 протягом 6 місяців наближатися на 100 м до місця реєстрації або місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, або місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонено ОСОБА_3 особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 та/або переслідувати їх, і в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В решті вимог заяви відмовлено.
Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності вчинення психологічного та фізичного насильства ОСОБА_3 відносно дружини та доньки. Їх життя та здоров`я перебувають під загрозою, систематичні випадки насильницьких дій призвели до постійних побоювань за свою безпеку, неможливості відчувати себе захищеними від повторення протиправних дій, збереження здоров`я дитини.
Не погодившись із цим рішенням ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
16 січня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Деревінського С. М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник заявника просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 відмовити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
18 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13 квітня 2016 року було укладено шлюб, від якого сторони мають спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21 листопада 2018 року ОСОБА_1 подала в Подільський районний суд м. Києва позов про розірвання шлюбу (справа № 758/15310/18). Через небажання ОСОБА_3 припиняти шлюбні відносини, останній здійснює щодо заявниці та їх доньки насильницькі дії фізичного та психологічного характеру. Внаслідок таких дій заявниця вимушена була переїхати проживати з м. Києва до м. Кропивницького. На даний час триває судове провадження про розірвання шлюбу.
З 08 липня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає та перебуває на її утриманні донька, ОСОБА_2
Власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстровані ОСОБА_1 та її малолітня донька ОСОБА_4, є мати заявниці - ОСОБА_5 .
В зверненнях від 04 грудня 2018 року, 07 лютого 2019 року, 15 липня 2019 року до Кропивницького ВП ГУ НП у Кіровоградській області, вбачається факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів за захистом своїх законних прав та інтересів, а також за захистом прав та законних інтересів своєї доньки ОСОБА_2 від домашнього насильства ОСОБА_3 .
Вказані звернення зареєстровані до Єдиного реєстру судових розслідувань від 07 лютого 2019 року № 12019120020000977, від 04 грудня 2018 року № 12018120020010054, від 15 липня 2019 року № 42019121010000069.
Згідно висновку Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсного центру № 1" міської ради м. Кропивницького щодо психологічного обстеження ОСОБА_2 від 18 липня 2019 року, у дитини спостерігаються ознаки стресу та стійка травма від пережитих подій. Категорично не рекомендовані контакти з батьком для уникнення подальшої психологічної травматизації та загострення стресу.
Висновками психолога психологічної майстерні "Інсайт" щодо психологічного обстеження ОСОБА_2 від 06 грудня 2018 року та 07 лютого 2019 року встановлено, що у поведінці дитини, її взаємодії з оточуючими та грі, спостерігаються ознаки стресу. Категорично не рекомендовані контакти з батьком для уникнення подальшої психологічної травматизації та загострення стресу.
З витягів протоколів від 17 січня 2019 року № 1 і від 21 лютого 2019 року № 2, встановлено, що комісія з питань координації дій щодо попередження насильства в сім`ї міської ради м. Кропивницького, розглядала заяви постраждалої ОСОБА_1 про факти домашнього насильства по відношенню до неї і малолітньої доньки ОСОБА_2 з боку чоловіка ОСОБА_3 .
У висновку виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького вказано, що батько під час відвідування доньки в м. Кропивницькому поводив себе агресивно, за результатами його поведінки відкрито кримінальне провадження. Така поведінка негативно впливає на психологічний стан дівчинки.