1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

13 травня 2020 року

м. Київ

справа № 199/2703/16

провадження № 61-3213св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року у складі судді Якименко Л. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), яке в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір

СL-313/005/2008, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 31 846,50 доларів США зі сплатою 12,75 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 10 липня 2015 року.

07 листопада 2014 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір факторингу, за умовами якого ПАТ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за кредитним договором від 10 липня 2008 року

СL-313/005/2008.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на 01 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 5 678,47 доларів США, що в еквіваленті 213 246,11 грн, та складається із: основної заборгованості - 5 262,90 доларів США, заборгованості за процентами - 415,57 доларів США.

На підставі викладеного та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а. с. 93-94) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5 678,47 доларів США, що в еквіваленті 213 246,11 грн, а також пеню у розмірі 213 246,11 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено у позові.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач на обґрунтування заявлених позовних вимог не надав суду доказів отримання відповідачем кредитних коштів та розміру кредиту. Матеріали справи також не містять належного розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відхилено.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів розміру заборгованості відповідача за кредитним договором. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є підставою для стягнення з відповідача зазначеної у цьому розрахунку суми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2018 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на користь товариства.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року, витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 199/2703/16.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

10 липня 2008 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL-313/005/2008, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надано 31 846,50 доларів США зі сплатою 12,75 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 10 липня 2015 року.

07 листопада 2014 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факториг Україна" укладено договір факторингу, за умовами якого ПАТ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за кредитним договором від 10 липня 2008 року № СL-313/005/2008.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зазначало, що у зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 01 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 5 678,47 доларів США, що в еквіваленті 213 246,11 грн, та складається із: основної заборгованості - 5 262,90 доларів США, заборгованості за процентами - 415,57 доларів США, а також пені - 213 246,11 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту